Гімна Україны (), або Іщі не вмерла Україны () — штатна гімна Україны. Сам текст написаный поетом Павлом Чубиньскым в роцї 1862. Гімна быв покладеный на мелодію Михайла Вербицького в роцї 1863. В роцї 1917 быв штатным гімном УЛР. Быв знову приятый 15. януара 1992, а сам текст гімна быв приятый 6. марца 2003.
Текст
од року 2003 Ще не вмерла України і слава, і воля, Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля. Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці. Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду.
до року 2003 Ще не вмерла Україна, ні слава, ні воля, Ще нам, браття-українці, усміхнеться доля. Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Душу й тіло ми положим за нашу свободу, I покажем, що ми, браття, козацького роду.
Станем браття, всі за волю, від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо ні кому. Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє, Ще на нашій Україні доленька наспіє.
А завзяття, праця щира свого ще докаже, Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже. За Карпати відіб'ється, згомонить степами, України слава стане поміж ворогами.
Катеґорія:Народны гимны