Жорж Мунен (, справжнє ім'я ) — французький вчений-лінгвіст, експерт з проблем лінгвістичної семантики та перекладу, викладач лінгвістики та семіології в Університеті Екс-ан-Прованс.
Біографія Луї Жюльєн Лебуше народився 20 червня 1910 року у місті В'є-Руан. Був сином скляра Дельфіна Лебуше та Жюльєни Лансой, старшим із семи братів і сестер. Швидко проявив інтелектуальні здібності, завдяки яким був поміченим вчителем Малендіном (фр. M. Malendin). З 1922 став стипендіатом та отримував допомогу в розмірі 600 франків для «витрат на навчання».
У 1929 році закінчив школу École Normale d'Instituteurs у Руані і став викладати в Сен-Поні. Там він познайомився з Жульєн Монтаньє (фр. Julienne Montagné), з якою одружився в 1930 році. Загалом у пари було троє дітей: Жорж, Клер і Елен. У 1930 році Жорж Мунен став викладачем у французькій середній школі в Порт-Саїд (Єгипет).
У 1938 році приєднався до Комуністичної партії Франції, членом якої був до 1980 року. Брав активну участь у Русі Опору у Франції. У 1943 році почав використовувати псевдонім «Georges Mounin», щоб уникнути утисків з боку уряду (Georges — ім'я його сина, Mounin — прізвисько його батька на роботі).
У 1946 році його призначили викладачем італійської мови в École Normale d'Instituteurs в Екс-ан-Прованс, де він викладав до 1958 року. На той час він уже опублікував майже 200 статей. Завдяки безпосередньому викладанню в Екс-ан-Провансі, а також численним книгам і статтям Мунен відкрив шлях для інших лінгвістів і дослідників, яких приваблювала тематика, якою він займався. Один з його учнів Конрад Бюро (фр. Conrad Bureau) склав вичерпну бібліографію його творів з 950 пунктів, включаючи близько тридцяти книг.
У 1976 році Мунен вийшов на пенсію та переїхав до міста Безьє, де і помер 10 січня 1993 року.
Наукова діяльність Як лінгвіст Мунен був учнем і палким послідовником Андре Мартіне. Праці та наукові інтереси Мунена стосувалися широкого кола тем, починаючи від історії лінгвістики, її визначення та її традиційних галузей і проблем (семіології, семантики, перекладу) до зв'язку лінгвістики з іншими галузями знання (філософією, літературою, зокрема поезією).
У соціально-історичному аспекті Мунен був прихильником марксистської теорії.
У своїй монографії «Les belles infidèles» (1956) дійшов до висновку, що переклад — це не просте заміщення слів однієї мови замість слів іншої мови; він завжди пов'язаний з певними перетвореннями, залежними від співвідношення мов.
У 1963 році Мунен зробив серйозну спробу показати важливість використання досягнень сучасного мовознавства для вивчення перекладу. У книзі «Les Problemes theoretique de la traduction» (1963) сформулював умови досягнення досконалого, адекватного перекладу, а також вимоги, яким має відповідати кожен кваліфікований перекладач.
Роботи Avez-vous lu Char?, 1946 Les belles infidèles (Невірні красуні), 1956 Problèmes théoriques de la traduction (Теоретичні проблеми перекладу), 1963. Histoire de la linguistique des origines au XXe siecle (Історія мовознавства від витоків до 20 ст), 1967 Dictionnaire de la linguistique (Мовознавчий словник), 1974 Семіотичний праксис: дослідження релевантності та засобів вираження та спілкування, 1985.
Примітки