Са́ндал"Гл. ред. А. Ф. Трёшников. Географический энциклопедический словарь. — М.: Советская энциклопедия. 1989. С. 410. — 592 с. " Сандальське водосховище - озеро в Кондопозькому районі Республіки Карелія.
Загальний опис Озеро Сандал розташоване в Південній Карелії на північний захід від Онезького озера (з яким з'єднане каналом) у вузькій улоговині.
Озеро являє собою улоговину тектонічного походження.
На озері 286 островів загальною площею 8,8 км². Головна притока - річка Тівдія, дрібніші - Чоньчупа, Ялгубка, Нурмежа і Ковкой. Сток через протоку в озеро Нігозеро. Також до басейну Сандала належать озера: Габозеро і Вікшалампі. Донні відкладення представлені мулами, піском і камінням.
В озері мешкають лосось, форель, ряпушка, сиг, минь, щука, плітка, кориця, гольян, уклейка, лящ, харіус, окунь, йорж, підкам'янник.
Середнє коливання рівня становить 1,62 м.
Нині являє собою енергетичне водосховище Кондопозької ГЕС. У результаті будівництва двох дамб у 1928 році та 1936 році рівень води Сандальського водосховища було піднято на 1,5-2 м, а природний водотік змінено.
Історія У XX столітті на озері було активне судноплавство. До революції був вантажний пароплав, що належав інженеру М. А. Токарському. У 1920-ті роки з'являються і пасажирські лінії моторних човнів для перевезення пасажирів, що прямують на Ківач. У 1926 році Північно-Західне пароплавство відкрило лінію пароплава "Шиповка" Кондопога-СопохаКрасная Карелия1926. 3 серпня, 17 серпня. Також курсувало 2 моторних катери для перевезення пасажирів до Тівдії, із заходом у Товайгору та ЄршіКрасная Карелия. 1926. 12 серпня, 28 вересня.. Пасажирське сполучення по озеру Сандал закрито в 1997 році{.
Примітки
Література Озёра Карелии / Александров Б. М., Зыцарь Н. А., Новиков П. И., Покровский В. В., Правдин И. Ф. — Петрозаводск: Госиздат Карельской АССР, 1959. — С. 422–425. — 618 с. — 3000 экз. гл. ред. А. Ф. Титов. Л. Карелия: энциклопедия: в 3 т. К — П. — Петрозаводск: ИД «ПетроПресс», 2009. — 464 с. под редакцией И. Е. Андреевского Л. Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. — СПб., 1890—1907.