1574 в Україні — це перелік головних подій, що відбулись у 1574 році на території сучасних українських земель. Також подано список відомих осіб, що народилися та померли в 1574 році. Крім того, зібрано список пам'ятних дат та ювілеїв 1574 року.
Події
24 лютого — один із перших українських друкарів Іван Федоров у Львові випустив нове видання: «Апостол»Апостол (книга) // Велика українська енциклопедія. Козаки на чолі з низовим гетьманом Іваном Свирговським взяли участь у турецько-молдавській війні, зокрема в травні гетьман Свирговський, орудуючи козацькими та молдавськими військами, взяв Бухарест. Однак молдавсько-козацьке військо зазнало поразки, молдавського господаря Івана Воде Лютого страчено.
Особи
Призначено, звільнено
Народились Митрополи́т Йо́сиф Велями́н-Ру́тський (у світі Іва́н Велями́н-Рутський, — єпископ Руської унійної церкви, з 1613 року — 3-ій Митрополит Київський, Галицький та всієї Руси — предстоятель Руської унійної церкви. (пом. 1637). Юрій Збаразький гербу КорибутДуда І., Бабій П. Збаразькі // , Краків) — руський князь, військовий та державний діяч Речі Посполитої, меценат. Останній з роду князів Збаразьких. (пом. 1631).
Померли
Костянтин Корибут-Вишневецький — руський (український) магнат, князь гербу Корибут, староста житомирський у 1571—1574 роках. Олександр Ванько Лагодовський — український (руський) шляхтич зі стародавнього українського роду Лагодовських, урядник, володар Винників при кінці 1560-х — початку 1570-х років, ктитор Унівського монастиря з 1549 по 1574 рік. (нар. в 1525).
Засновані, створені Перша згадка про село Жеребки (нині Підволочиського району Тернопільської області) Перша згадка про село Поділля (нині Підволочиського району Тернопільської області)
Зникли, скасовані
Видання, твори
випуск видання «Апостол» українського друкаря Івана Федорова у Львові.
Пам'ятні дати та ювілеї 700 років з часу (874 рік): другого походу князя Аскольда до Константинополя: було укладено мирну русько-грецьку угоду без облоги столиці Візантійської імперіїО. В. Творогов Никоновская летопись. С. 9, 13 Рыбаков Б. А. Древняя Русь. Сказания. Былины. Летописи. Москва: Издательство АН СССР, 1963. С. 165—173 550 років з часу (1024 рік): жовтень — Листвинської битви між найманцями-варягами великого князя київського Ярослава Мудрого та чернігівсько-тмутороканською дружиною його брата князя Мстислава Володимировича Хороброго в якій переміг Мстислав та зберіг владу в Чернігівських землях. 475 років з часу (1099 рік): битви в урочищі Рожне Поле (поблизу нинішнього міста Золочева Львівської області) в ході міжусобної війни на Русі в 1097—1100 роках, коли об'єднана галицька дружина Володаря та Василька Ростиславичів здобула перемогу над військом київського князя Святополка Ізяславича, поклавши край претензіям Києва на галицькі земліПлахонін А. Друга волинська криза (1097—1100 рр.) // Україна в Центрально-Східній Європі. — К., 2006. — Вип. 6. — С.178-213. 450 років з часу (1124 рік): поділу Галичини між князями Васильковичами, з роду Василька Ростиславича, та Володаревичами. 425 років з часу (1149 рік): захоплення Києва суздальським князем Юрієм Довгорукимкнязь суздальський, переяславський і київський. 7-й син Володимира Мономаха (1-й від його другого шлюбу з невідомою на ім'я жінкою). Прізвисько князя (спочатку у формі «Довга Рука») з'явилося в літописах лише в XV ст.Котляр М. Ф. ЮРІЙ ДОЛГОРУКИЙ, Юрій Володимирович Долгорукий // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2013. — 688 с.: іл. (останній перегляд: 29.01.2023) у ході міжусобної війни на Русі 1146—1154 роківСоловйов С. М. «Історія Росії з найдавніших часів» ПОДІЇ ПРИ ПРАВНУКІВ ЯРОСЛАВА I, БОРОТЬБА ДЯДЬКОМ З ПЛЕМІННИКАМИ В РОДІ МОНОМАХА І БОРОТЬБА СВЯТОСЛАВИЧІВ З МОНОМАХОВИЧАМИ ДО СМЕРТІ ЮРІЯ ВОЛОДИМИРОВИЧА ДОЛГОРУКОГО (1125—1157) . 400 років з часу (1174 рік): зайняття київського престолу смоленським князем Романом Ростиславичем, обіймав до 1176 року. 375 років з часу (1199 рік):
об'єднання волинським князем Романом Мстиславовичем Великим Галицької і Волинської земель і утворення єдиного Галицько-Волинського князівстваКрип'якевич, І. П. Галицько-Волинське князівство . — К., 1984.. 300 років з часу (1249 рік):
отримання у Золотій Орді ярлика на княжіння в Києві князя новгородського Олександра Ярославовича Невського — Великого Князя Київського (до 1263 року)Олександр Невський // . 275 років з часу (1299 рік): перенесення митрополитом Київський Максимом митрополію з Києва у місто Владимир на Клязьмі. 250 років з часу (1324 рік): битви на річці Ірпінь між литовсько-руською армією Великого князя Литовського Гедиміна та дружиною Київського князівства під проводом київського князя Станіслава, що був васалом Золотої Орди. Здобувши перемогу, Гедимін призначив намісником Київського князівства Міндовга, князя Гольшанського, і приєднав до Великого князівства Литовського Київське, Волинське та Сіверське князівстваРусина О. В. Станислав, київський князь // .
225 років з часу (1349 рік): захоплення більшої частини Галичини зі Львовом включно і Волині польським королем Казимиром III Великим за підтримки Чехії та Угорщини, які по його смерті стали спадковими землями угорських монархів, котрі до початку XX століття титулувались королями Галичини та ВолодимиріїГрушевський М. С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. / Редкол.: П. С. Сохань (голова) та ін. Київ: Наук. думка, 1991. (Пам'ятки іст. думки України). — ISBN 5-12-002468-8. Т. 4. 1993. С. 33-34. 175 років з часу (1399 рік):
12 серпня — битви на річці Ворсклі, коли війська Золотої Орди під командуванням Едигея розгромили литовсько-русько-монгольсько-тевтонське військо Великого князя литовського Вітовта, котрий виступив на підтримку скинутого монгольського хана ТохтамишаГрушевський М. С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. / Редкол.: П. С. Сохань (голова) та ін. — К.: Наук. думка, 1991. —. — (Пам'ятки іст. думки України). — Т. 4. — 1993. — Розділ II. Литовсько-польська унїя й справа інкорпорації земель в. кн. Литовського до Польщі…. 125 років з часу (1449 рік):
заснування Кри́мського ха́нства (ханату) (), самоназва — Кримський престол (, Та́хт-і Крим вє Де́шт-і Кипча́к на чолі якого стояла станово-представницька історична кримськотатарська династія Ґераїв.
Міст, установ та організацій 675 років з часу (899 рік): заснування поселення Лтава, відомого зараз як місто Полтава 400 років з часу (1174 рік): 12 липня — першої письмової згадки про місто Полтава, коли в Іпатіївському літописі було описано укріплення на ріці Лтаві[6682 (1574)] Игорь же слышавъ то поѣха противу Половцемь и переѣха Въросколъ оу Лтавы кь Пеӕславлю // ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 559—578 . 250 років з часу (1324 рік): надання Магдебурзького права місту Володимиру. 25 років з часу (1549 рік): надання Магдебурзького права місту Калушу. перших письмових згадок про села Буданів (Теребовлянський район), Звиняч (Чортківський район) на сучасній Тернопільщині.
Видатних особистостей
Народження
550 років з часу (1024 рік): народження Анни Ярославни — королеви Франції (1051—1060 рр.); доньки князя Ярослава Мудрого і шведської принцеси Інгігерди, другої дружини французького короля Генріха I Капета. (. 1079). народження Ізясла́ва Яросла́вича — Великого князя київського (1054—1068, 1069—1073, 1077—1078). Зять польського короля Мешка ІІ (з 1043)Котляр М. Ф. Ізяслав Ярославич // Енциклопедія історії України… — Т. 3. — С. 431.. (. 1078). 150 років з часу (1424 рік): 31 жовтня — Владислава III Варненчика () — король польський (з 1434), король угорський як Уласло I (, з 1440), володар та спадкоємець Русі (Галицько-Волинського князівства)W. W. Życiorysy panujących w Polsce od Mieczysława I-go do Stanisława Augusta. — Warszawa : Księgarnia Polska A. Dzwonkowskiego i Spółki, 1861. — S. 67. . (. 1444) 100 років з часу (1474 рік): Павла Русина — українського та польського поета і мислителя доби ВідродженняCytowska M. Paweł z Krosna (Procler, Proceler, Paulus Crosnensis Ruthenus) (ok. 1470—1517)… — S. 386. (. 1517).
Смерті 525 років з часу (1049 рік): смерті Феопемпта — Митрополита Київського і всієї Русі. 500 років з часу (1074 рік):
смерті Анастасії Ярославни — королеви Угорщини (1046—1061 рр.), дружини короля Андрія I; донька Ярослава Мудрого та Інгігерди. (. 1023). 3 травня — смерті Феодосія Печерського — ігумена Києво-Печерського монастиря, одного з основоположників чернецтва на Русі. (. бл. 1009). 475 років з часу (1099 рік): 12 червня — смерті Мстислава (Мстиславця) Святополковича — князя володимирського, ймовірно старшого сина Великого князя київського Святополка Ізяславича" . 450 років з часу (1124 рік): 28 лютого — смерті Василька Ростиславича* Котляр М. Ф. Василько Ростиславич // С. 38) — теребовлянського князя, який разом з братами Рюриком та Володарем — один із засновників незалежного Галицького князівства. (. бл. 1066). 19 березня — смерті Волода́ра Ростиславича — князя звенигородського (1085—1574) та перемиського (1092—1574) з династії Рюриковичів. 375 років з часу (1199 рік): смерті Володимира Ярославича — галицького князя, останнього з гілки роду — Ростиславичів галицьких. (. бл. 1151). смерті Ярослава Мстиславича (Красного) — князя переяславського (1187—1574), сина князя Мстислава Юрійовича і онука Юрія Долгорукого. 25 грудня — смерті Ілони Угорської — угорської принцеси з династії Арпадів, доньки короля Угорщини Гези II та київської княжни Єфросинії Мстиславівни. (. бл. 1145). 325 років з часу (1249 рік): смерті Агапіта I — церковного діяча часів занепаду Великого князівства Київського, архімандрита Києво-Печерського монастиря. 50 років з часу (1524 рік): смерті Гази́ I Ґера́я () — кримського хана у 1523—1574 роках із династії Ґераїв. (. 1504)Черкас Б. В. Газі-Гірей I // . 25 років з часу (1549 рік): смерті Мака́рія Туча́пського — намісника митрополита Київського, Галицького та всієї Руси в Галичині (1535—1539), першого (по відновленні Галицької єпархії) православного єпископа львівського (з 1539 року)Блажейовський Д. Ієрархія Київської Церкви (861—1990). — Львів : Каменяр, 1996. — 567 с. — ISBN 5-7745-0687-8..
Примітки
Посилання