Меда́ль Поша́ни (США) ()Дослівний точніший переклад — Медаль Честі — найвища військова нагорода США, що присвоюється федеральним урядом Сполучених Штатів Америки військовослужбовцям Збройних сил США за проявлену особисту мужність під час ведення бойових дій. Відповідно до положення про медаль нагородження нею здійснюється за

Через даний статус медаль дуже часто присвоюється посмертно.

Кожен вид збройних сил США має право на свій дизайн медалі, але на практиці Корпус морської піхоти і Берегова охорона використовують дизайн ВМС.

Президент США особисто вручає Медаль Пошани героєві, що здійснив подвиг, а в разі загибелі військовослужбовця — найближчим членам його родини. Нагорода має особливий статус і охороняється спеціальним законом, затвердженим Конгресом СШАМедаль часто помилково іменують „Медаль Пошани Конгресу США“, унаслідок права присвоєння цієї нагороди лише цим органом влади..

Медаль Пошани — одна з двох військових нагород США, що призначена для носіння на шиїFreeman, George A. (2008). The Forgotten 500: The Untold Story of the Men Who Risked All for the Greatest Rescue Mission of World War II. Penguin. p. 269. ISBN 978-0-451-22495-8.

Історія створення нагороди З моменту створення нової держави — Сполучених Штатів Америки в 1776 році, її збройні сили протягом тривалого періоду часу не мали власної нагороди для заохочення особового складу, за проявлені ним під час боїв мужність та героїзм. Тому, першою військовою нагородою США прийнято вважати значок „За військові заслуги“, затверджений Джорджем Вашингтоном 7 серпня 1782 року. Нагороджувати знаком перестали після закінчення Війни за незалежність США.

Під час американо-мексиканської війни (1846—1848) американських солдатів нагороджували Сертифікатом заслуг, що пізніше отримав статус медалі — Сертифікат Медалі Заслуг ()Foxfall Medals Certificate of Merit . Не зважаючи на це, практично до самого початку Громадянської війни в США (1861—1865) не було гідної медалі за індивідуальний героїзм у бою.

На першому році Громадянської війни, 9 грудня 1861 року сенатор штату Айова Джеймс В. Грімс запропонував командувачеві армією США генерал-лейтенанту Вінфілду Скотту свій проект військової нагороди за проявлену персональну хоробрість на полі боюAbove and Beyond: A History of the Medal of Honor and the Civil War. Boston Publishing Company in cooperation with the CMOH Society. 1985. p. 5. ISBN 0-939526-19-0.. Скотт не підтримав пропозицію сенатора, але на американському флоті цю ідею схвалили й незабаром у ВМС з'явилася така нагорода. Представлений на розгляд Сенату США документ № 82, в якому пропонувалося створити „медаль пошани“, був затверджений 21 грудня 1861 року Президентом США Авраамом ЛінкольномTwo Chief Engineers Were Medal of Honor Recipients? U.S. Army Corps of Engineers і Морська Медаль Доблесті стала найпершим варіантом Медалі Пошани.

Через два місяці 7 лютого 1862 року сенатор штату Массачусетс Генрі Вілсон запропонував свій варіант Медалі Пошані для заохочення військовослужбовців армії. 12 липня Президент Лінкольн затвердив пропозицію щодо запровадження Медалі Пошані для сухопутних військhttp://www.pbs.org/weta/americanvalor/history/ History of the Medal. Одночасно було призупинено нагородження медаллю Пурпурове серце.

У 1965 році був затверджений варіант „Медалі Пошани“ спеціально для повітряних сил країни. До того часу військовослужбовці Повітряних сил, яких нагороджували медаллю Пошани, отримували армійський варіант медаліThe Medal of Honor.

Представники Берегової охорони США, які також мають право бути нагородженими відповідним варіантом Медалі Пошани, разом з цим, жодного разу не отримали такої нагороди. Перш за все, це пов'язане з тим, що у воєнний час Берегова охорона переходить у безпосереднє підпорядкування Військово-морських сил США та стає їхньою складовою. Лише один військовослужбовець зі складу берегових охоронців отримав у вересні 1942 року Медаль Пошани ВМС посмертно — петті-офіцер I класу Дуглас Мунро під час боїв за ГуадалканалMOH FAQ Congressional Medal of Honor Society US Coast Guard Douglas Albert Munro, USCG

Варіанти медалі Пошани з 1862 по т.ч.

Статус медалі

Усі сучасні три медалі видів Збройних сил мають виключно однаковий статус і відрізняються лише деякими деталями в зовнішньому вигляді самої нагороди.

Історично статус медалі передбачав нагородження нею лише рядового та сержантського складу, який безпосередньо вів активні бойові дії та проявив мужність і героїзм на полі бою. Проте, вже 3 березня 1863 року спеціальним актом Конгресу США до статуту медалі були внесені зміни й до категорії нагороджених включили також офіцерський склад Збройних сил США.

3 червня 1916 за дорученням Конгресу США була створена незалежна спеціальна комісія з 5 генералів армії США у відставці, які отримали повноваження ретельно вивчити матеріали нагородження та надати професійний висновок щодо правомірності вручення Медалі Пошани з самого початку її створення. Комісія працювала до 5 лютого 1917 року, коли були оголошені результати дослідження. 911 кавалерів медалі були позбавлені цього звання (що становило майже 30 % з числа нагороджених на той час), у тому числі всі 864 солдати 27-го менського полку, 29 гвардійців почесної варти, які брали участь у похованні Президента Лінкольна, а також 18 нагороджених осіб, чиї подвиги не підпадали під статус медалі (зокрема 6 цивільних осіб). Два з них були згодом відновленіhttp://www.cmohs.org/medal-history.php Історія створення медалі — у 1977 році відновлено нагородження доктора Мері Волкер, та в 1989 — знаменитого розвідника—дослідника Дикого Заходу „Буффало Біла“ Коді, які були скасовані раніше в 1917 році.

Після завершення Другої світової війни була ще раз переглянута правомірність вручення Медалі Пошани. Були значно посилені вимоги до правил нагородження, і знову історія країни поповнилася тими, кого позбавили нагороди. Водночас, з середини XX століття були також зняті й деякі дискримінаційні обмеження. Так, з цього часу до нагородження могли бути представлені афроамериканціSchubert, Frank N. (1997). Black Valor: Buffalo Soldiers and the Medal of Honor, 1870—1898. Scholarly Resources Inc. pp. 2, 6. ISBN 9780842025867..

9 липня 1918 року Конгрес остаточно прийняв акт, що затвердив Медаль Пошани найвищою військовою нагородою США і врегулював порядок її вручення.

З того часу „Медаль Пошани“ — найвища нагорода США.

Безвідносно до кількості медалей і приналежності до виду Збройних сил, всі, нагороджені „Медаллю Пошани“, вшановувалися як Національні герої США. Формально такий статус був встановлений лише після Першої світової війни. Тоді ж було введено правило нагородження Героя особисто Президентом СШАSECNAVINST 1650.1H, P. 2–20, 224.2. August 22, 2006.

Дизайн нагороди

Дизайн та виробництво перших 200 медалей були доручені монетному двору у Філадельфії на замовлення секретаря військово-морських сил Гедеона Велса.. Монетний двір розробив кілька дизайнерських варіантів медалі, серед яких пропозиція філадельфійської фірми „Вільям Вілсон та сини“ була визнана найкращою.

Обраний тип медалі мав форму перевернутої п'ятикутної зірки, кожний з променів якої мав лавровий лист, який символізував перемогу та дубовий лист — символ сили. По периметру зображення розташовувалися 34 зірки — символи штатів США того часу, у тому числі усі 11 штатів, які входили до Конфедеративних Штатів Америки. У центрі зірки поміщений круглий барельєф з головою римської богині мудрості та війни Мінерви у військовому шоломі. Довкола барельєфа — плоске кільце з гравірованим написом „Сполучені Штати Америки“. На зворотному боці кільця гравірувалося ім'я та прізвище нагородженого. Зірка двома променями кріпиться до прямокутної пластинки, на якій вигравіюване слово „Доблесть“. Над пластинкою — рельєфний білоголовий орлан (символ США), як на гербі США. Вся конструкція підвішена до блакитного муарового восьмигранника, на якому розташовано 13 білих зірок (символізують перші 13 штатів, що утворили США).

„Медаль Пошани“ носиться на блакитній муаровій стрічці поверх шийного вузла краватки.

З того часу в конструкцію медалі вносилися деякі зміни, але в цілому медаль Пошани залишалася в такому вигляді. Сучасна Медаль Пошани Армії США виготовляється з позолоченої бронзи та також має вигляд перевернутої п'ятикутної зірки, укріпленої на покритому зеленою емаллю кільці у вигляді лаврового вінка. На зворотному боці медалі додатково вигравіруваний напис „Від Конгресу“ (), нижче за який залишено місце для імені і прізвища нагородженого.

На повсякденній військовій формі замість медалі носять колодку Медалі, її прикріпляють окремо на 1/4 дюйма вище за колодки інших нагород. При нагородженні медаллю більше одного разу, другу і подальші медалі не носять, а на муарову стрічку або колодку медалі прикріпляють золоту зірку для флотської медалі і дубове листя — для варіантів армії і ПС. Такий спосіб позначення багаторазового нагородження однією і тією ж нагородою характерний для системи нагород США.

Для носіння з цивільним одягом передбачена шестикутна розетка кольорів стрічки медалі з 13 зірками.

Прапор Медалі Пошани

З 23 жовтня 2002 року згідно з рішенням, затвердженим Конгресом, кавалер Медалі додатково до нагороди отримує Почесний Прапор медалі. Прапором є полотнище блакитного кольору, із золотою облямівкою з 13-ма білими зірками в центрі прапора.

Прапор створено Військовим інститутом геральдики США () на основі дизайну, розробленого за власною ініціативою ветераном В'єтнамської війни першим сержантом Біллом Кендаллом з міста Джефферсон, штат Айова. Кендалл створив цей варіант прапора на честь капітана Дарелла Ліндсі свого земляка, пілота бомбардувальника B-26, посмертно нагородженого Медаллю Пошани за часів Другої світової війни.

Перше вручення Почесного прапора медалі відбулося 30 вересня 2006 року на борту історичного вітрильного корабля „Конститьюшон“, у присутності 60 кавалерів Медалі Пошани.

Нагородження

Вимоги до нагородження

Існує два варіанти подання військовослужбовців на нагородження Медаллю Пошани. Перший і найпоширеніший — звичайна процедура клопотання про нагородження, у цьому разі клопотання має бути затверджене на всіх рівнях командної ієрархії, включаючи Верховного головнокомандувача Збройними силами країни — президента США. Другий варіант передбачає можливість подання клопотання на нагородження медаллю одним з членів Конгресу (як правило, за запитом його виборчого округу) і затверджується спеціальним актом Конгресу.

Після багатьох поправок до статусу медалі, остаточно було встановлено, що ця військова нагорода вручається тільки військовослужбовцям за подвиг на полі бою. Цікаво відзначити, що процес клопотання на нагородження медаллю, окрім проходження його через усі рівні командування, передбачає проведення ретельного незалежного розслідування власне факту подвигу, щоб уникнути помилок або незаконного нагородження.

Військова комісія проводить це розслідування, оперуючи такими базовими принципами: факт героїчного вчинку має бути доведено не менше ніж двома незалежними свідками; подвиг повинен мати всі ознаки того, що військовослужбовець, який його вчинив, продемонстрував неймовірну мужність і сміливість, які перевищують уявлення про його службовий обов'язок; подвиг здійснено з величезним ризиком для життя; якби військовослужбовець не здійснив цей героїчний вчинок, ніхто й ніколи не посмів би докорити йому за це. За таких жорстких критеріїв факту подвигу, дуже небагато мають шанс бути нагородженими. Тому більшість кавалерів удостоєно цієї медалі посмертно.

Громадянська війна в США та війни XIX століття