Плазуни́, або репти́лії (Reptilia) — за загальним визначенням, група чотириногих із зазвичай ектотермічним («холоднокровним») метаболізмом та амніотичним розвитком. Сучасні плазуни поділяються на чотири ряди: Testudines (черепахи), Crocodilia (крокодили), Squamata (ящірки та змії) і Rhynchocephalia (туатара). Станом на травень 2023 року до Бази даних рептилій занесено близько 12 000 живих видів плазунів. Вивчення традиційних рядів плазунів, зазвичай у поєднанні з вивченням сучасних земноводних, називається герпетологією.
Рептилії були предметом кількох суперечливих таксономічних визначень. У таксономії Ліннея плазуни об'єднані в клас Reptilia, що відповідає загальноприйнятій класифікації. Сучасна кладистична таксономія розглядає цю групу як парафілетичну, оскільки генетичні та палеонтологічні дані вказують на те, що птахи (клас Aves), як представники динозаврів, ближчі до сучасних крокодилів, ніж до інших рептилій, і, таким чином, з еволюційної точки зору входять у кладу рептилій. Тому багато кладистичних систем переосмислюють Reptilia як кладу (монофілетичну групу), що охоплює птахів, хоча точне визначення цієї клади варіюється між авторами.
Рептилії — це чотириногі хребетні істоти, які або мають чотири кінцівки, або, як змії, походять від чотириногих предків. На відміну від земноводних, плазуни не мають водної личинкової стадії розвитку. Більшість рептилій яйцекладні, хоча кілька видів плазунів живородні — тоді плід розвивається всередині матері, завдяки плаценті, а не у яйці.
Розміри сучасних плазунів варіюються від крихітного гекона Sphaerodactylus ariasae, який може виростати до 17 мм, до морського крокодила Crocodylus porosus, який може сягати понад 6 м завдовжки та важити понад тонну.
Еволюція та систематика У порівнянні із земноводними є наступним етапом пристосування хребетних тварин до життя на суші. Найдавніші плазуни — — з'явилися в середньому карбоні та ще зберігали у своїй будові ознаки, характерні земноводним палеозою (стегоцефали). Надалі плазуни розділилися на два головні стовбури — звіроподібних (що дали в кінці тріасу початок ссавцям) і діапсид (лепідозаврів і архозаврів, які дали початок птахам). Плазуни домінували в наземних біоценозах з перму до початку кайнозою. Найбільшого розквіту досягли в мезозої, коли серед них з'явилися також морські (іхтіозаври, завроптеригії, плакодонти, мозазаври) форми, що літають (птерозаври). Найбільші тварини суші входили до числа динозаврів. Перехід від мезозою до кайнозою збігся з вимиранням всіх перерахованих груп мезозойських плазунів і бурхливою експансією ссавців і птахів — прогресивних нащадків плазунів.
Таксономія Класифікація за Benton, 2014. Клас Плазуни (Reptilia) Підклас Парарептилії (Parareptilia) Ряд Pareiasauromorpha Підклас Eureptilia Інфраклас Діапсиди (Diapsida) Ряд Younginiformes Інфраклас Neodiapsida Ряд Черепахи (Testudines) Інфраклас Лепідозавроморфи (Lepidosauromorpha) Інфрапідклас Unnamed Інфраклас Іхтіозаври (Ichthyosauria) Ряд Thalattosauria Надряд Lepidosauriformes Ряд Дзьобоголові (Rhynchocephalia) Ряд Лускаті (Squamata) Інфрапідклас Завроптеригії (Sauropterygia) Ряд Плакодонти (Placodontia) Ряд Eosauropterygia Ряд Плезіозаври (Plesiosauria) Інфраклас Архозавроподібні (Archosauromorpha) Ряд Ринхозаври (Rhynchosauria) Ряд Проторозаври (Protorosauria) Ряд Фітозаври (Phytosauria) Дивізіон Archosauriformes Піддивізіон Архозаври (Archosauria) Надряд Крокодилоподібні (Crocodylomorpha) Ряд Крокодили (Crocodilia) Інфрадивізіон Avemetatarsalia Інфрапіддивізіон Ornithodira Ряд Птерозаври (Pterosauria) Надряд Динозаври (Dinosauria) Ряд Ящеротазові (Saurischia) (вкл. кладу птахів (Aves)) Ряд Птахотазові (Ornithischia)
Філогенія Філогенічна кладограма за M.S. Lee, 2013., що показує родинні зв'язки різних груп плазунів:
Анатомія та фізіологія Незважаючи на прогресивний розвиток органів дихання, кровообігу, травлення і покривів, у плазунів, подібно до земноводних, температура тіла залежить від температури навколишнього середовища.
Скелет Скелет майже повністю окостенілий.
Кінцівки (як і у всіх наземних хребетних) п'ятипалого типу (у деяких групах спостерігається редукція пальців або всієї кінцівки). Пояс передніх кінцівок (лопатка, коракоїд, ключиця) кріпиться до грудини й через неї з'єднується з хребтом. План будови вільних кінцівок у плазунів подібний до земноводних. Загальне вдосконалення будови кінцівок у наземних хребетних тварин сходить на те, що в них відносно подовжені в передній кінцівці плече і передпліччя, у задній — стегно і гомілка, а розміри кінцевих відділів — площа стопи та кисті — зменшені. Змінене також положення окремих частин кінцівки відносно тіла. Таке подовження кінцівок, зменшення їх площі опори та зміна положення окремих частин по відношенню до тіла та один до одного сприяли переходу від повзання до ходіння та бігу. Неоднакове розташування відділів у передній і задній кінцівках пов'язане з їх різними функціями: при пересуванні тварини передня кінцівка тягне тіло, а задня штовхає його. У нижчих наземних хребетних спостерігаються відмінності в положенні тільки передпліччя і гомілки (епіподіум), а у вищих ці відмінності розповсюджуються на плече і стегно (проподіум). За характером описаних вище будови та положення кінцівок плазуни посідають проміжне становище між земноводними та ссавцями. Крім того, у плазунів ребра зростаються з грудиною, що значно укріплює пояс передніх кінцівок. Тазовий пояс плазунів порівняно з таким у земноводних також більше укріплений, оскільки зростається не з одним, а з двома крижовими хребцями. Тазовий пояс складається з трьох пар зрослих кісток (клубової, сідничної та лобкової).
Хребет складається з п'яти відділів: шийного, грудного, поперекового, крижового та хвостового (тулубовий відділ хребта розділяється у плазунів вже на два відділи: грудний і поперековий). Загальна кількість хребців різна у різних видів (50—80, у змій зростає до 140—435). Подовжується шийний відділ (від 7 до 10 хребців), і змінюється будова двох перших шийних хребців. Перший з них (атлант) набуває форми кільця, а другий (епістрофей) забезпечений зубоподібним відростком, що входить в кільце атланта. Завдяки такій будові голова набуває здатності не тільки рухатися у вертикальній площині щодо першого шийного хребця, але і повертатися. У останньому випадку череп разом з першим шийним хребцем може повертатися на зубоподібному відростку другого хребця. Збільшення рухливості голови, що несе органи чуття, разом з подовженням шийного відділу сприяє кращій орієнтації тварини в довкіллі.
Грудні хребці (від 16 до 25 хребців) відрізняються від поперекових тим, що до них прикріпляються ребра, які у більшості плазунів з'єднуються нижніми кінцями з грудиною, так що утворюється грудна клітка (у змій і безногих ящірок грудина відсутня). Грудна клітка забезпечує ребровий тип дихання, що вперше з'являється тільки у цієї групи. Ребра, що відходять від хребців поперекового відділу, вільно лежать у товщі мускулатури. Крижовий відділ складається з двох хребців, до яких кріпиться тазовий пояс. Хвостовий відділ складають кілька десятків (15-40) хребців, що поступово зменшуються в розмірах.
Череп практично повністю костеніє. Він складається з невеликої кількості кісток, що полегшує його вагу. Початково, так само як у вимерлих земноводних, череп плазунів мав вид суцільного кісткового утворення з численних покривних кісток. Залишалися тільки отвори для очей, ніздрів і тім'яного органу. Такий тип черепа з невеликими змінами зберігся у сучасних черепах. У черепі інших сучасних плазунів частково зникає кістковий панцир, що огортає череп, оскільки суцільний панцир ускладнює розвиток щелепної мускулатури, розташованої між кістковим панциром і власне черепною коробкою. У скроневій області покривні кістки зазвичай зредуковані та утворюють отвори, розділені одною або 2 скроневими дугами.
Системи органів
М'язова система
М'язова система плазунів представлена жувальною, шийною мускулатурою, мускулатурою черевного преса, а також мускулатурою згиначів та розгиначів. Присутні характерні для амніот міжреберні м'язи, що відіграють важливу роль при акті дихання. Підшкірна мускулатура дозволяє змінювати положення рогових лусок.
Нервова система Головний мозок плазунів менш розвинений, ніж у птахів та ссавців, проте мозочок розвинений добре, що пов'язано зі складною координацією рухів. Півкулі вкриті корою. Головний мозок плазунів продовжує розвиватися, набуваючи властивостей, характерних для наземних тварин. Передній мозок у них зблизився з проміжним, а з нюховими цибулинами, як правило, з'єднується довгим нюховим трактом. Передній мозок перестав бути переважно нюховим і виконує вже провідну роль в організації поведінки; ця функція перейшла до нього від середнього мозку. Розміри переднього мозку збільшились, вони помітно перевершують розміри інших частин головного мозку. Збільшення переднього мозку йде головним чином за рахунок розвитку підкіркових вузлів — смугастих тіл. При цьому прогресивно розвивається і первинне мозкове склепіння — архипаліум. У плазунів чітко диференціюються закладки вторинного мозкового склепіння — неопаліума, що ледве намічається у земноводних. Розвиток вторинного мозкового склепіння знаменує собою подальше збільшення числа нервових клітин, які не тільки вистилають шлуночки переднього мозку, але й з'являються на його бічних поверхнях. Мозкове склепіння, що розвивається, наповзає на проміжний і середній мозок, який стають видимими тільки знизу. В порівнянні із земноводними мозочок у плазунів опукліший унаслідок розростання верхньої поверхні. Сильніше розвивається і корпус мозочка. Тім'яний орган у ящірок і гатерії досягає виняткового розвитку. У ньому можна розрізнити утворення, схожі з кришталиком і сітківкою. Спостереження показують, що у багатьох ящірок цей орган навіть функціонує як світлочутливий апарат, що особливо гостро реагує на довгі світлові хвилі.
Органи чуття У плазунів йде подальше вдосконалення можливостей орієнтації в навколишньому середовищі, і завдяки подальшому розвитку органів чуття вони отримують повнішу інформацію із зовнішнього світу.
У органах зору плазунів, в їх війковому тілі розвивається поперечносмугаста мускулатура. При акомодації кришталик тепер не тільки переміщається, але і змінює свою кривизну. Очі захищені повіками та мигальною перетинкою (у змій повіки зростаються в прозору оболонку).
У органах слуху також відбуваються прогресивні зміни, що виражаються у великих розмірах завитка, і в тому, що в слуховій капсулі нижче за овальне вікно з'являється другий отвір, затягнутий перетинкою, — кругле вікно. Завдяки цьому ендолімфа, що заповнює внутрішнє вухо, набуває великої рухливості, що веде до кращої передачі нею звукових коливань від барабанної перетинки через слухову кісточку до сприймальних рецепторів у внутрішньому вусі.
Органи нюху в порівнянні з аналогічними органами земноводних відрізняються розвиненішою складчастістю, що утворюється носовими раковинами, повним відособленням від органу нюху якобсонового органу, добре розвиненого у ящірок і змій, і подовженням носоглоткового ходу у зв'язку з розвитком вторинного піднебіння. Внутрішні ніздрі — хоани відсовуються ближче до глотки, що забезпечує можливість вільного дихання в той час, коли їжа знаходиться в роті.
Дотик добре виражений, особливо у черепах, які можуть відчувати навіть легкий дотик до панцира.
Деякі види мають особливі органи, які сприймають зміни температури.
Травна система та живлення Зуби недиференційовані. У змій з'являються отруйні зуби, що мають борозни або канали для відтоку отрути з отруйної залози. Язик і його мускулатура розвинені добре. З ротової порожнини їжа потрапляє в стравохід, потім до шлунка й у відносно довга кишка, яка відкривається в клоаку. Печінка та підшлункова залоза розвинені добре.