Олексій Федорович Лакатош ( 20 травня 1917, Луганськ — 26 травня 1993, Луганськ) — український радянський скульптор; член Спілки радянських художників України з 1950 року.

Біографія Народився 20 травня 1917 року в місті Луганську (нині Україна). 1940 року закінчив Ворошиловградське художнє училище (викладачі Василь Федченко, Віктор Мухін).

Упродовж 1944—1947 років працював у Ворошиловградських художніх майстернях; у 1947—1950 роках — у Фрун­зенських художніх майстернях (нині Бішкек); у 1950—1968 роках — у Художньому фонді Омського відділення Спілки художників Росії; у 1969—1993 роках — у художньо-виробничих майстернях Луганського відділення Спілки художників України. Жив у Луганську, у будинку на вулиці 14-й лінії, № 16, квартира № 14. Помер у Луганську 26 травня 1993 року.

Творчість Працював у галузі станкової, монументальної та декоративної скульптури. Серед робіт: «Михайло Фрунзе і Василь Чапаєв під Уфою» (1955—1957); «Здрастуй, земле цілинна» (1957—1959); пам'ятник Володимирові Леніну для селища Нововаршавки Омської області Росії (1963); «Тропою мужності» (1960—1962); «Рік 1918-й» (1964—1967); «Земля рідна» (1970); погруддя Володимира Леніна (1970); па­м'ятник радянським вершникам (1974); погруддя Зої Космодем'янської (1975); «Солов'ї, солов'ї» (1975). Брав участь у всеукраїнських виставках з 1949 року.

Література Лакатош Олексій Федорович // ;