Іва́н Анато́лійович Лебеде́нко (20 липня 1976 — 25 січня 2015) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
Життєвий шлях Закінчив Безсалівську ЗОШ, Хорольську автошколу, водій-механізатор. Пройшов строкову службу у Броварах, зв'язківець. Працював у господарствах «1 Травня», «Нове життя», «Мрія». Придбав трактора, орав людям городи, косив сіно, ремонтував трактори односельців. Одружився у зрілому віці, став справжнім батьком трьом дітям дружини від попереднього шлюбу, 2013-го в родини народилася ще одна дитина — син.
Мобілізований до лав ЗСУ 22 серпня 2014-го, солдат, 169-й навчальний центр Сухопутних військ. Наприкінці грудня 2014-го побував вдома в короткочасній відпустці.
25 січня 2015-го загинув поблизу села Піски — підірвався на фугасній міні.
Похований у селі Мехедівка. В останню дорогу Івана проводили кілька сотень людей, труну весь час несли на руках, священники молилися на кожному роздоріжжі.
Без Івана лишилися батьки, дружина, четверо дітей.
Нагороди та вшанування Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). В Безсалівській ЗОШ встановлено пам'ятну дошку його честі. Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 25 січня.
Примітки
Джерела Лебеденко Іван Анатолійович // Книга пам'яті загиблих Лебеденко Іван Небесна Гвардія