«Червоний дракон» () — американсько-німецький психологічний трилер 2002 року, що є приквелом до «Мовчання ягнят» (1991). Це третій фільм медіафраншизи про Ганнібала Лектера і останній, де роль судового психіатра-канібала грає Ентоні Гопкінс.
«Червоний дракон» знято режисером Бреттом Ретнером на основі опублікованого у 1981 році однойменного роману Томаса Гарріса, який вже раніше, у 1986 році, був екранізований Майклом Манном як «Мисливець на людей» з Браяном Коксом у ролі Ганнібала.
Сюжет Вілл Ґрем — спеціальний агент ФБР, що упіймав серійного вбивцю Ганнібала Лектора. Ця операція ледь не позбавила його розуму, тому Вілл покидає службу. Проте з'являється новий серійний вбивця і тому Вілл повертається у ФБР, а для того, щоб зловити злочинця він звертається до Ганнібала.
У ролях АкторПерсонажРольЕнтоні ГопкінсГаннібал Лектер (англ. Hannibal Lecter)психіатр і серійний вбивцяЕдвард НортонВілл Ґрем (англ. Will Graham)агент ФБРРальф ФайнсФренсіс Доларгайд (англ. Francis Dolarhyde)психічно хворий серійний вбивця, працівник у Gateway CorpГарві КейтельДжек Кроуфорд (англ. Jack Crawford)спеціальний агентЕмілі ВотсонРеба МакКлейн (англ. Reba McClane)сліпа співробітниця Френсіса ДоларгайдаМері-Луїз ПаркерМоллі Ґрем (англ. Molly Graham)дружина Вілла ҐремаФіліп Сеймур ГоффманФредді Лаундс (англ. Freddy Lounds)журналістЕнтоні ХілдФредерік Чілтон (англ. Frederick Chilton)адміністратор Балтіморської державної лікарні для злочинцівБілл Дюкофіцер поліціїФренк ВейліРальф Менді (англ. Ralph Mandy)співробітник Френсіса ДоларгайдаАлекс Девід Лінцюний Френсіс Долархайд, озвучка
Створення Сценарист Тед Теллі не прагнув перетворювати історію судового психіатра-канібала на низку нескінченних сиквелів, йому більше імпонувала концепція завершеної трилогії за участю Гопкінса. Водночас майже всі учасники проєкту «Червоний Дракон», зокрема провідні актори — Едвард Нортон, Рейф Файнс і сам Ентоні Гопкінс, — до останнього вагалися, чи підписувати контракт, вважаючи, що двох фільмів було цілком достатньо. Переконав їх сценарій, близький до книги, де «персонажі реальні, майже всі повністю прописані, що незвично для мейнстримного голлівудського фільму».
Режисер фільму Бретт Ратнер та актор Едвард Нортон розійшлися у поглядах щодо сцени, де персонаж останнього — Вілл Ґрем — має пройти коридором психіатричної лікарні-в'язниці, вперше наблизившись до Ганнібала: Ратнер переконував Нортона демонстративно показати страх, однак останній вважав це зайвим, адже, на його думку, «глядачі й так усе зрозуміють, якщо буде знято правильно». Проте режисер не хотів із цим миритися, тож у наступній сцені Ґрем знімає куртку, аби одразу можна було помітити дві великі плями поту — виразну деталь, що сигналізує про внутрішню напругу й прихований страх героя.
Рейф Файнс прагнув уникнути перебільшення у грі свого персонажа — серійного вбивці Френсіса Доларгайда, — тоді як Ентоні Гопкінс, з його слів, мав на меті зіграти Лектера з «більшою небезпекою та люттю», ніж раніше. У Файнса було менше трьох місяців на підготовку до ролі у «Червоному драконі», тому він щодня витрачав близько 90 хвилин на покращення своєї статури. Крім того, на те, щоб одягнути протез, що створює ефект розщепленого піднебіння, актору знадобилося 40 хвилин, а процес нанесення тату, що покриває всю спину та сідниці, зайняв «сім чи вісім годин».
Ганнібал був настільки важливим для фільму, що сценаристу Теду Теллі довелося вигадати чотири чи п'ять нових сцен, аби фанати залишилися задоволені кількістю його появ у кадрі. Згадуючи про це, він зауважував, що нині такою є «комерційна реальність». Це рішення підтримав і Томас Гарріс — автор серії книг про Лектера, — котрий надсилав Теллі ідеї та фрагменти діалогів електронною поштою й факсом. Зрештою, у «Червоному драконі» персонаж Гопкінса з'являється не так часто, як у попередніх фільмах, але потрібний глядачу ефект його повної присутності нікуди не зникає.
Оператором-постановником обох варіантів екранізації першої книги про Лектера — «Мисливця на людей» і «Червоного дракона» — є Данте Спінотті.
Саундтрек 24 вересня 2002 року, за кілька днів до світової прем'єри фільму, у співпраці з британським лейблом Decca Records був випущений альбом «Red Dragon (Original Motion Picture Soundtrack)», що налічує 17 треків загальною тривалістю 57 хвилин. Музика американського композитора Денні Ельфмана записана на Newman Scoring Stage — студії звукозапису, розташованій на території Fox Studio Lot у Лос-Анджелесі, — та зведена на Eastwood Scoring Stage, що є частиною Warner Bros. Studios у місті Бербанк.
Реліз і касові збори Перший показ «Червоного дракона» відбувся 30 вересня 2002 року в театрі Зігфельда, що розташований у центрі Манхеттена, Нью-Йорк.
Уже 4 жовтня того ж року фільм вийшов у прокат у 3 357 кінотеатрах Сполучених Штатів Америки, зібравши за три дні 36 мільйонів 540 тисяч 945 доларів — понад 13,478 мільйона у день прем'єри та майже 23,063 мільйона протягом перших вихідних — із середнім показником 10 тисяч 885 доларів на кінотеатр. На той час це дозволило «Червоному дракону» випередити романтичну комедію «Милий дім Алабама» () й очолити проміжний рейтинг.
Зрештою, фільм із 78-мільйонним бюджетом (у доларах) зібрав у світовому прокаті 209 мільйонів 196 тисяч 298 доларів, з яких майже 93,15 мільйона припадають на ринок Канади та США. Решту 116 мільйонів 46 тисяч 400 доларів було отримано з міжнародного ринку, зокрема понад 13,142 мільйона — з німецького.
У США фільм отримав рейтинг R згідно з рішенням Американської кіноасоціації () через наявність оголених тіл, жорстоких, кривавих сцен насильства та сексуальної тематики у її збоченій формі. Натомість у Німеччині «Червоний дракон» рішенням Добровільного саморегулівного органу кіноіндустрії (), що підтримується Провідною німецькою асоціацією кіноіндустрії (), був допущений до перегляду особами віком від 16 років, причому таке обмеження є абсолютним: навіть за згодою батьків молодим людям, які не відповідають віковим вимогам, заборонено відвідувати кінотеатр.
В Україні у прокаті фільм не демонструвався. Переклад та озвучення українською мовою зроблено на замовлення ICTV та Cine+.
Критика На вебсайті агрегатора Rotten Tomatoes 69 % критиків дали кінострічці позитивний відгук, а глядачі, опитані CinemaScore, поставили фільму середню оцінку A− за шкалою від A+ до F. Водночас на Metacritic «Червоний дракон» отримав усереднені 60 балів зі 100 від критиків, що свідчить про «змішані або середні відгуки», та 7,2 із 10 від глядачів, що вважається «загалом сприятливою» оцінкою.
Критики та глядачі, зрештою, неминуче співвідносили фільм з попередніми частинами трилогії — «Мовчання ягнят» і «Ганнібал» — та особливо прискіпливо порівнювали з «Мисливцем на людей», адже багато хто зазначає, що «Червоний дракон» існує відокремлено і не завжди досягає рівня майстерності чи напруги попередніх частин.
Номінації та перемоги Empire Awards, UK (8th): 2002—2003 — for Best British Actress — Емілі Вотсон — номінант Fangoria Chainsaw Awards (12th):
2002—2003 — for Best Actor — Ентоні Гопкінс — номінант 2002—2003 — for Best Supporting Actor — Емілі Вотсон — номінант 2002—2003 — for Best Supporting Actress — Рейф Файнс — переможець
Golden Schmoes Awards: 2002 — for Best Supporting Actress of the Year — Емілі Вотсон — номінант
Hollywood Makeup Artist and Hair Stylist Guild Awards: 2002—2003 — for Best Character Makeup for a Feature Film — Джулі Пірс, Ренді Вестгейт, Метью В. Мангл і Кен Діас (Рейф Файнс) — номінанти
London Critics Circle Film Awards (23rd): 2002—2003 — for Best British Supporting Actress of the Year — Емілі Вотсон — переможець Saturn Awards, USA (29th):
2002—2003 — for Best Action / Adventure / Thriller Film — номінант 2002—2003 — for Best Supporting Actor — Рейф Файнс — номінант 2002—2003 — for Best Supporting Actress — Емілі Вотсон — номінант
Sitges – Catalonian International Film Festival: 2002 — for Best Film — Бретт Ратнер — номінант
Taurus World Stunt Awards: 2002—2003 — for Best Fire Stunt — Кейі Джонстон — переможець
Teen Choice Awards (5th): 2002—2003 — Choice Movie – Horror / Thriller — номінант
Young Artist Awards (24th): 2002—2003 — for Best Performance in a Feature Film – Young Actor Age Ten or Younger — Тайлер Патрік Джонс — переможець
Примітки