Ян Кіцький гербу Ґоздава (; 1714 — кінець XVIII ст.) — польський шляхтич, урядник і державний діяч Корони Польської в Речі Посполитій.
Життєпис Народився 1714 року. Син підсудка, підкоморія цеханувського Александера Кіцького та його дружини Констанції ПшедвоєвськоїSerczyk W. A. Kicki Jan h. Gozdawa… — S. 388. гербу Любич[ Konstancja Przedwojewska h. Lubicz (ID: 10.16.18)].
У молодих літах був при дворі краківського каштеляна Станіслава Понятовского. З 1753 р. став регентом-заступником Станіслава Понятовського-сина у Перемиському старостві. 1756 року отримав приповідний лист на панцерну корогву.
Посол від Подільського воєводства на Сейми у 1760, 1762 (тоді як прихильник князів Чорторийських підписав маніфест на підтримку шляхетства А. Ф. Брюля) і 1764 (тоді віддав голос за обрання королем Станіслава Августа ПонятовськогоСтаніслава Понятовського-сина та акт приєднання Литовської конфедерації до Коронної) років; також - на коронаційний сейм. 1768 року був обраний депутатом і маршалком Коронного трибуналу Малопольської провінції, отримав 30000 злотих повернення власних коштів як маршалок; став шамбеляном Станіслава Августа, кавалером ордену Святого Станіслава. Обороняв Львів від нападів барських конфедератів разом з очільником львівського гарнізону Феліц'яном КоритовськимSzczygielski W. Korytowski Felicjan h. Mora (ok. 1720—ok.1810) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy imienia Ossolińskich, W-wo Polskiej Akademii Nauk, 1968—1969. — T. XIV. — S. 150—151. .
У 1777—1780 р. був комісаром Департаменту поліції з винагородою 14000 злотих щороку. 1780 р. став ротмістром кавалерії народової, кавалером ордену Білого Орла. 1782 року став послом Сейму від Ломжинської землі.
Був гарячим прихильником короля Станіслава Августа Понятовського. Король в одному з листів писав, що цінує його як реліквію, залишену батьком. Мав обіцянку короля стати подільським воєводою, але через відсутність вакансії отримав пропозицію щодо посади белзького воєводи.
На старості проживав у своєму маєтку в Розтоках (Волинь).
Помер неодруженим наприкінці XVIII ст. у Міхалполі на Поділлі.
Посади Мечник червоногородський (1748 р.); у 1764 р. став підстолієм червоногородським (пішов з посади щонайпізніше на початку січня 1765 р.); староста окнінський (став у 1744 або 1746 р.), львівський (1769 р., дозвіл короля, 1773 р. — S. 554. втратив через неприйняття присяги імператриці Марії Терезії), трахтемирівськийPrszyboś K. (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII… — S. 347.; конюший великий коронний (від 2 травня 1774; 5 серпня 1787 року подав у відставку, відступивши посаду синівцеві Онуфрієві), воєвода руський у 1791—1794 роках (став 4 лютого 1791 р. став після того, як Теодор Потоцький відмовився від претензій щодо посади). 28 грудня 1773 р. став мечником коронним. 1773 р. став старостою трехтемирівським у Віській землі.
Маєтності, статки Отримав багато королівщин: 1768 р. війтівство у Сьвідніку, 1769 р. Брилинці у Перемишльській землі, 1771 р. Скнилів у Львівському повіті, який викупив у 1776 р. від австрійського уряду за 9600 золотих ринських. Гроші після упадку банків зберігав у кляшторі Капуцинів (Варшава; вони були там знайдені під час повстання Тадеуша Костюшка). Його спадкоємцями стали синівці (сини братів).
Примітки
Джерела — S. 275—276. Prszyboś K. (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — 417 s. — S. 347. Serczyk W. A. Kicki Jan h. Gozdawa // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1966. — T. ХІІ/3, zeszyt 54. — S. 388—389.
Посилання Jan Kicki z Kitek h. Gozdawa (ID: 10.16.14) .