Глибока — це селище в Україні, яке є адміністративним центром Глибоцької селищної територіальної громади Чернівецького району Чернівецької області.
1. Давня історія та стрімкий розвиток
Трипільська культура: Хоча перша письмова згадка датується 1438 роком, люди жили тут набагато раніше. В урочищі Замчище археологи виявили залишки поселень трипільської культури (ІІІ тисячоліття до н.е.) та доби раннього заліза (VIII–VII ст. до н.е.).
Залізничний бум: Справжній поштовх до розвитку містечка відбувся у 1869 році, коли через Глибоку проклали залізницю сполученням Чернівці — Вадул-Сірет — Сучава. Завдяки цьому поселення швидко перетворилося на важливий торговельний вузол. Ще раніше, у 1857 році, тут був збудований спиртовий завод.
2. Архітектурні перлини
Маєток Скібневських: На початку XX століття найвпливовішою родиною Глибокої були польські поміщики Скібневські. Саме вони сформували тогочасне архітектурне обличчя містечка. Їхній палац, збудований в класичному стилі, зберігся до наших днів — нині в ньому розташоване педіатричне відділення місцевої лікарні.
Костел Матері Божої Страждальної: Побудований римо-католицькою громадою понад 100 років тому (у 1906 році). За часів радянської влади (з 1946 року) храм закрили, а приміщення встигло побувати кінотеатром, мініелектростанцією та районним архівом. Лише у 1993 році костел повернули вірянам.
Старовинна забудова: У Глибоці збереглися будинки, зведені німецькими колоністами наприкінці ХІХ століття. В одному з таких історичних будинків зараз знаходиться центральна районна бібліотека.
3. Унікальне півонієве поле
Справжньою гордістю сучасної Глибокої є найбільше в Україні півонієве поле. Це унікальна туристична локація, де висаджено близько 5000 кущів 150 різних сортів півоній, привезених з усього світу. У період цвітіння (травень-червень) сюди з'їжджаються туристи з різних куточків країни.
4. Місцеві традиції та колоритні назви
Буковинська Маланка: Щороку на свято Василя (14 січня) на центральній площі Глибокої відбувається одна з найяскравіших Маланок на Буковині. Дійство часто супроводжується масштабними карнавальними змаганнями.
Цікава мікротопоніміка: У містечку є кутки з історичними назвами. Наприклад, район "Коло Глею" отримав назву через те, що там місцеві мешканці колись брали глей (сіру глину) для обмащування хат та навіть для народної медицини. А найвищою точкою місцевості є "Чуга" (на межі зі Сторожинецьким лісом), де у 1950-х роках стояла висока військова оглядова вежа.