Е́лінг () — споруда, призначена для побудови, зберігання та ремонту:
у повітроплаванні — дирижаблів і аеростатів (повітропла́вня)Повітроплавня— Іван Ільницький–Занкович, Німецький та український летунський словник — Берлін, 1930. Такі елінги будували з металу, дерева чи інших будівельних матеріалів. Найбільший елінг для дирижаблів звели 1929 року в м. Акрон (штат Огайо, США); у суднобудуванні — суден малого та середнього розміру.
Див. також Стапель (суднобудування)
Примітки
Посилання «Елінг» в Академічному тлумачному словнику української мови в 11 томах. Т. 2, С. 474.