«Святи́й Павло́» () — одна із чотирьох мармурових статуй, створених італійським скульптором і художником Мікеланджело Буонарроті бл. 1501 —1504 рр., для вівтаря Пікколоміні Сієнського собору. На думку Айнема, ця статуя — можливий автопортрет самого скульптора в молодості, тоді як Павло на фресці «Навернення Павла» — його портрет у старості.
Історія створення Договір на створення п'ятнадцяти статуй для прикрашення капели Пікколоміні у Сієнському собору Мікеланджело уклав із кардиналом Франческо Пікколоміні за декілька місяців до договору на «Давида». За умовами договору Мікеланджело мав вирізьбити статуї за три роки і отримати за це 500 дукатів . До 1504 року були готові чотири статуї вівтаря.
Лоуренс Дженкенс, професор Орлеанського університету , зазначив, що це було досить велике замовлення на той час, однак, воно не отримало достатньої уваги мистецтвознавців. Ні Вазарі, ні Кондіві не згадують про ці роботи Мікеланджело. Дженкенс вважає, що Мікеланджело сам міг ставитися до цих робіт як результатів юності та поспіху. За Сімондзом, істориком культури, Мікеланджело можливо доробив статую «Святий Франциск» за П'єтро Торріджано, скільки ж його власного внеску було в інші 14 скульптур — складно сказати. Сімондз не вважає важливим досліджувати це питання, адже:
Опис
Статуя зображає апостола Павла, права рука якого лежить вільно вздовж тіла, а ліва зігнута у лікті і притримує намотаний на неї одяг. Праве плече святого трохи опущене, а ліва нога виставлена вперед. Брови Павла нахмурені, так, наче він дивиться на сонце. В апостола кучеряве волосся і довга кучерява борода.
Вільям Воллес писав, що «експресіоністична поза і драпірування» статуї «Святого Павла» знайшли своє подальше продовження у скульптурі «Євангеліст Матвій».
Скульптура розташована на нижньому ярусі вівтаря, справа.
Образ у мистецтві Це замовлення побіжно згадується у біографічному романі Карела Шульца «Камінь і біль» (1943). У творі Ірвінґа Стоуна «Муки і радості» (1961) пише, що це мали бути «повністю одягнені фігури … розміщені у темних нішах, де вони будуть наче застиглі картини» .
Примітки
а. Сам вівтар було замовлено Андреа Бреньо () на початку 1480-их років
Виноски
Для подальшого читання (праці наведено хронологічно)
Джерела