Кобринський синод унійної церкви 1626, також Кобринський собор 1626 — з'їзд владик Руської Унійної Церкви на чолі з митрополитом Йосифом Велямином Рутським у Кобрині. Скликаний королем Сигізмундом III Вазою 6 вересня 1626 року для двох Церков східного обряду: православної та унійної. Бойкотований православними. Проведений у кобринському Спаському василіянському монастирі.
Ухвали скликати церковні собори що-чотири роки; засудити симонію; заборонити суперечки між чернечим і світським духівництвом; підтвердити автономію ордену василіян в церкві; заборонити вищому білому духовенству займати посади в ордені василіян; зобов'язати єпископів і протоархимандріта (генерала) василіян щорічно звітувати перед митрополитом; віддати василіянам провід єпархіальної семінарії; запровадити в семінаріях навчання латини, церковнослов'янської та руської мов; перевести самооподаткування всіх єпископів та монастирів на заснування Головної Гімназії (Семінарії), «до якої і усіх частин Руси люди шляхетського стану грецького обряду посилали б своїх хлопців для навчання добрих наук і своєї рідної віри, що в ній вони народилися». При цьому заможніші учні мали б харчуватися власним коштом, а бідніші — коштом школи; організувати систему церковних архівів за допомогою централізованої передачі документів парафіяльних архівів до єпископських; просити «Священну конгрегацію посприяти їм фінансово, аби у них з'явилася можливість видрукувати згадані книги».
Ставлення Папи Римського Папа Урбан VIII листом від 6 грудня 1629 року затвердив лише частину рішень собору, відкинувши ті, котрі суперечили існуючим вимогам.
Джерела Кобринський синод // Леонюк В. Словник Берестейщини. — Львів : Афіша, 1996. — С. 156. Рудович І. Кобринський синод 1626 р. // Богословія. — Львів, 1924. — Т. 1, кн. 1. Казуля Сяргей. Кобрынскі сабор 1626 / Пад рэд. Г. П. Пашкова і інш. // Вялікае княства літоўскае.: Энцыклапедыя ў 2 т.. — Мінск : БелЭН, 2007. — Т. 2. 2-е выд. — С. 128. Стрельбицкий М. Униатские церковные соборы… — Вильна, 1888.