Кро́на (чеськослов. koruna) — грошова одиниця Чехословаччини. Розмінна монета — геллер (, ). Введена в користування в 1919 р. замість австро-угорської крони.
Історія Перша крона (1921—1939) Після утворення у 1918 році Чехословацької Республіки у лютому 1919 року було проведено грошову реформу шляхом штемпелювання банкнот колишнього Австро-Угорського банку, які з липня цього ж року обмінювалися на нові чехословацькі крони, при цьому 50% пред'явлених банкнот було звернено в облігації примусової позики. Величезний державний борг, незважаючи на спроби його стабілізації за допомогою іноземних позик, надлі постійно загрожував стійкості крони. Відносна стабілізація крони, досягнута до 1926 року, впала під ударами світового економічної кризи 1929—1933 років, що надалі вплинуло на зниження у лютому 1934 року золотого вмісту крони з 0,04458 до 0,03715 г чистого золота; а в жовтні 1936 року — до 0,03121 гЭнциклопедия по экономике economy-ru.info Процитовно 14 грудня 2024.
Друга крона (1945—1953) Після окупації Чехословаччини у 1938 році фашистською Німеччиною законним платіжним засобом була проголошена райхсмарка. На території Чехії і Моравії існував примусовий курс 1 = 10 кронам, тоді як враховуючи фактичну купівельної силу, це співвідношення складало 1 марка = 6 або 7 кронам. Занижений курс крони сприяв викачуванню з Чехії матеріальних цінностей. У зв'язку з розчленуванням країни, в окремих її районах в обігу знаходилася різна валюта: крони «Протекторату Чехії та Моравії», словацькі крони, німецькі марки, угорські пенге, польські злоті. Розграбування країни Німеччиною спричинило сильну інфляцію. Грошова маса в обігу зросла з 8,7 млрд крон у 1937 році до 123 млрд на 31 жовтня 1945 року при скороченні виробництва.
Після завершення війни, новий уряд вже у жовтні 1945 року провів грошову в цілях уніфікції валюти та стабілізації крони, яка передбачала обмін старих грошових знаків на нову чехословацьку крону. Обмін відбувався у межах 500 крон на одну людину при свіввідношені 1:1; решта сум, а також кошти на поточних рахунках і вкладах блокувалися. Монети із обігу не вилучалися. 1947 року було розпочато вилучення з обігу деяких номіналів монет протекторату, Словаччини та довоєнної Чехословаччини. Кількість грошей в обігу зменьшилася до 19 млрд крон. Попри це в ході реформи не вдалося досягнути остаточної стабілізації грошового обігу, на який негативно впливав дефіцит державного бюджету, викликаний великими асигнуваннями на відновлення народного господарства. Грошова маса в обігу знову почала швидко збільшуватися, і до кінця 1950 року вона досягла 77,8 млрд крон. Цього часу Чехословаччина стала єдиною соціалістичною країною, на монетах якої було викарбувано портрет Сталіна (срібні пам'ятні монети 50 і 100 крон 1949 року).
Третя крона (1953—1993) 1953 року у Чехословаччині була проведена грошова реформа. З обігу було вилучено банкноти зразка 1945, 1946, 1949 та 1950 років, чехословацькі монети 1946—1953 років та не вилучені раніше монети протекторату, Словаччини та довоєнної Чехословаччини. Обмін старих грошей на нові було здійснено з 1 по 4 травня 1953 року. У результаті 52 млрд старих крон, що знаходилися в обігу, було обмінено на 1,4 млрд нових крон.
Реформа була задумана заздалегідь і підготовлена за допомогою фахівців із СРСР в обстановці суворої таємності. Нова національна валюта була надрукована на фабриці Держзнаку в Москві, а монети карбувалися на Ленінградському монетному дворі. У 1952 році у Чехословацькому державному банку з'явився радянський радник Микола Іванов. Він висловив думку, що чехословацька валюта не мала достатньої прив'язки до радянського рубля. На той час Чехословаччина ще була членом МВФ, і з 1945 року крона була прив'язана до долара США. Це суперечило планам СРСР. Нова реформа мала прив'язати чехословацьку валюту до рубля.
Курс нової крони було встановлено згідно з партійною установкою, де вказувалося, що «валюти капіталістичних країн швидко знецінюватимуться». Відповідно до цього чехословацькі фінансисти визначили теоретичний золотий зміст нової крони так, що він означав економічно необґрунтовану ревальвацію на 28 відсотків. По колишньому курсу (50 крон за 1 долар, запровадженому 1945 року) 1 долар США після реформи мав дорівнювати 10, а не 7,2 новим кронам. В результаті було встановлено штучний курс, який не відповідав економічним реаліям.
Кардинальні зміни у чехословацькому грошовому обігу відбулися під час грошової реформи, оголошеної 1 червня 1953 року. В умовах найсуворішої таємності Радянському Союзі були виготовлені нові чехословацькі гроші: монети виготовлялися на Ленінградському монетному дворі, а державні та банківські білети чехословацької крони — на московській фабриці «Гознаку». Радянська влада нав'язала чехословацьким керівництву незвичні номінали в 3 та 25 гелерів та крон, до яких населення так і не змогло звикнути.
Через низький художній та технічний рівень виконання цих банкнот Державний банк Чехословаччини з середини 1950-х років почав розробляти план їх заміни новою серією, процес запровадження якої розтягнувся на довгі роки. Протягом 1958—1964 років були введені нові купюри номіналом 10, 25, 50 і 100 крон. При цьому дизайн банкноти номіналом 3 і 5 крон змінилися лише формально: їх дизайн трохи скоригували через перейменування держави та зміни герба. Зміни торкнулися і монетного ряду. З 1957 року з алюмінієвої бронзи карбувались монети 1-кронові монети, які поступово витіснили з обігу паперовий аналог. Високохудожній дизайн монети, створений за ескізом Марі Ухітілової-Кучовоїа із зображенням жінки, що наклонилась, саджаючи липу, на багато років став символом чехословацької валюти. У 1960-х роках був припинений випуск монет номіналом 1 та 3 гелери, і з'явився новий 50-гелеровий номінал із томпаку. На решті монет була змінена лише назва держави і був розміщений новий державний герб (з 1960 року), технічні параметри залишилися колишніми. У середині 1960-х років в обіг ввели ще дві монети номіналом 3 і 5 крон, що дозволило остаточно вилучити з обігу паперові банкноти тих самих номіналів.
На початку 1970-х років у Чехословаччині затвердили випуск нової серії монет. У рамках цієї грошової реформи вийшли алюмінієві 5 та 10 гелерів, латунні 20 гелерів, а також монети номіналом 50 гелерів та 2 крони з мідно-нікелевого сплаву. Головним аргументом введення нових 2-кронових монет називали заплановану вартість проїзду в Празькому метрополітені, хоча на момент відкриття метро тариф виявився вдвічі нижчим. Крім того, новий номінал замінив 3-кронові монети, які були були непопулярними в обігу через відсутність зручної кратності. Крім цього 1972 року була вилучена незручна для обігу банкнота в 25 крон, яку замінив більш традиційний номінал 20 крон, випущений роком раніше. 1973 року банкнотний ряд був доповнений новою, найбільшою на той момент купюрою — 500 крон.
У 1970-х роках чехословацький банкнотний ряд мав дуже неоднорідний вигляд. Купюри, запроваджені в обіг в різні періоди, сильно різнилися між собою за дизайном та технологіями друку. Щоб виправити це, з середини 1970-х років почалися заходи щодо створення нової серії купюр у єдиному стилі. У конкурсі на найкраще художнє оформлення переміг відомий словацький художник Альбін Бруновський, ім'ям якого згодом навалися нові купюри. 1977 року він створив перші ескізи банкнот номіналом 10, 20, 50, 100 і 1000 крон. Проте випуск нових банкнот відкладався протягом довгого часу, оскільки комуністичне керівництво не могло визначитися щодо тематики їхнього оформлення, в результаті були затверджено зображення історичних та робітничо-революційних постатей. Запровадження в обіг серії почалося лише 1985 року, коли була введена 1000-кронова купюра. 100-кронова купюра з зображенням лідера комуністів Клемента Готвальда відразу після Оксамитової революції 17 листопада 1989 року стала об'єктом ненависті громадян, люди масово відмовлялися нею розплачуватись і псували її. У березні 1990 року влада була змушена її екстрено вилучити та повернутися до друку старої купюри зразка 1961 року. Також планувався випуск 500-кронової банкноти, присвяченої Словацькому національному повстанню, що не було втілено через докорінні зміни в суспільстві після Оксамитової революції.
Курс З 1981 року Державний банк Чехословаччини визначав курс крони по відношенню до іноземних конвертованих валют на основі валютного кошика використовувати метод валютного кошика, який складався з: долара США (45 %), німецької марки (30 %), фунта стерлінгів (9 %), австрійського шилінга (11 %), французького франка (5 %)DEVELOPMENT OF THE EXCHANGE RATE OF THE CZECHOSLOVAK KORUNA nbs.sk Процитовано 16 грудня 2024.
До 1990-х років чехословацька крона, як і всі валюти країн з командною економікою, не була вільно конвертованою. Обмінні курси відрізнялися в залежності від сфери операцій (експортно-імпортний курс, курс для некомерційних організацій, курс для в'їзних туристів, курс для туристів-резидентів тощо) Центральний банк і політична влада дуже стежили за метою обміну. Відмінності у різних курсах призвели до появи чорного ринку грошей. Деякі люди сколотили статки, торгуючи конвертованими валютами з місцевими жителями. Сприятливі умови для існування чорного ринку зникли невдовзі після запровадження 1990 року єдиного ринкового курсу крони. Ринковий курс базувався на доларі США і девальвував чехословацьку крону загалом на 80 % порівняно з офіційним «комуністичним» курсом. Ця безпрецедентна девальвація чеської крони мала дуже болючі наслідки для населення, однак вона означала перший крок до запровадження її повної та вільної конвертованостіBRIEF HISTORY OF CURRENCY SEPARATION — CASE STUDY OF CZECH AND SLOVAK KORUNA. KLARA CERMAKOVA.
Банкноти Банкноти зразка 1921—1934 років 1920 року було проведено конкурс на дизайн нової валюти. Один із проектів (1 сокіл = 100 стотинів, гравер Отакар Шпаніель), хоч і не був реалізований, проте запропонований дизайн монет було взято за основу для нової чехословацької крони, введеної з 1921 року, та розмінних монетSEJBAL, Jiří. Základy peněžního vývoje. Brno: Masarykova univerzita, 1997. ISBN 80-210-1734-1.ZLÁMALOVÁ, Lenka. Síla měny aneb Pevná koruna česká. Hospodářské noviny. 2008-02-18 [cit. 2021-09-27]..
Існували банкноти у 5, 10, 20, 50, 100, 500, 1000, 5000 крон та монети у 2, 5, 10, 20, 25, 50 гелерів, 1, 5, 10, 20 крон. Банкноти друкувалися у Празі, а монети карбувалися на Кремницькому монетному дворі.
На банкнотах, випущених у Чехословаччині у 1919—1939 роках, номінал прописом позначався не тільки чеською, а й словацькою, німецькою, угорською та русинською мовами.
Зображення Номінал(крон) Розміри(мм) Основні кольори Опис Дати Аверс Реверс Аверс Реверс Введення Вилучення 10 20 50 100 500 1000 1000
Монети зразка 1921—1933 років Зображення Технічні параметри Опис ДатаДіаметр(мм)Маса(г)Товщина(мм)МатеріалГуртАверсРеверсРокикарбуванняГелери 17 2 1.6Цинк Гладкий Міст, номінал Герб Чехословаччини, дата1923—1925 16.2 1.7 1Мідь 1923—1938 18 1.96 11922—1938 20 3.33 1.4Мідно-нікелевий сплавСніп пшениці та серп, номінал1921—1938 21 4 1.5 РебристийНомінал, візерунки1933 22 5 1.8Рослинний орнамент, номінал1921—1931Крони 25 6.6 1.9Мідно-нікелевий сплавРебристийЖінка зі снопом пшениці, номінал Герб Чехословаччини, дата1922—193830(1925-27),27(1928-32),27(1937-38)10(1925-27),7(1928-32),7(1937-38)1.9(1925-27),1.5(1928-32),1.8(1937-38)Мідно-нікелевий сплав(1925-27),срібло(500-та проба,1928-32),нікель (1937-38)Ребристий(1925-27),візерунок(1928-38)Номінал, зображення заводу1925—1938 30 10 1.5 Срібло(700-та проба) РебристийЖіноча фігура, номінал, рослинний орнамент, серп і молотГерб Чехословаччини та герби регіонів Чехословаччини, дата1930—193134121.6Три фігури трудівників, номінал1933—1934
Пам'ятні монети 1928 і 1937 років