Період поширення і ствердження російської влади. XVIII ст 1702 — 1704 Повстання на Правобережжі під проводом Семена Палія, Самійла Самуся, Захара Іскри та Андрія Абазіна. 1703 Облога поляками Семена Палія у Фастові. 1703 — 1711 Антигабсбурзьке повстання угорців під проводом трансільванського князя Ференца Ракоці; основний осередок повстання знаходився у Мукачеві. 1703 — 1725 Десятки тисяч українських селян та козаків були насильно зігнані на будівництво Санкт-Петербурга і Ладозького каналу, близько 25 тисяч загинули від хвороб в тамтешніх болотах. 1704 — 1706 Похід загонів І.Мазепи (гетьман України у 1687—1709) та московських військ у володіння Речі Посполитої на Правобережну Україну (Біла Церква-Острог-Замостя), під час якого, зокрема, було схоплено і страчено провідника повстання полковника С.Палія, а І.Мазепа отримав згоду московського царя Петра І на долучення до своїх земель Правобережжя. (Річ Посполита у цей час вела Північну війну зі Шведською імперією і не мала можливості дати гідну відсіч Гетьману). 1706 Березень- травень: Гродненський маневр — В ході Північної війни частини московської армії на чолі з О.Меншиковим здійснили відхід з оточення у Гродно через Берестя до Києва. 1707 — 1709 Повстання у Московському царстві під проводом К.Булавіна — охопило, зокрема, Східну Слобожанщину і Запорожжя. 1708 Під час Північної війни шведські війська на чолі з королем Карлом ХІІ окупували Річ Посполиту і вступили на Смоленщину, після чого повернули до України. Московський цар Петро І надавати військову допомогу І.Мазепі відмовився. Донос Генерального судді Кочубея та військового товариша Іскри на І. Мазепу Петру І і їх страта І.Мазепою

28 (30?) жовтня — Гетьман Іван Мазепа з частиною старшини і козаків перейшов на бік ворога Петра І — короля Швеції Карла ХІІ. Наказ Петра І страчувати кожного запорожця. Російський церковний Синод за вказівкою Петра І оголошує анафему гетьману І.Мазепі.

2 листопада — Взяття і знищення військами князя О.Меншикова столиці — Батурина і від 6 до 15 тисяч його мешканців.

6 (11?) листопада — обрання промосковською старшиною нового Гетьмана — Івана Скоропадського (1708—1722). Перенесення гетьманської столиці на московський кордон до Глухова. На чолі козацької армії і полкових округів призначено московських офіцерів. О. Меньшиков отримав землі на Лівобережній Україні, зокрема, Стародубщину.

19 листопада 1708 — 7 січня 1709 — оборона Веприка.

8 грудня: Петро І запровадив у Московському царстві губернський поділ (засновано 8 губерній). Зокрема, утворено Київську губернію (у складі Гетьманщини, а також курських земель) і Азовську — у басейні Дону та Сіверського Дінця. 1709 1 квітня — 26 червня — облога шведами Полтави.

14 (25) травня — московські війська за підтримку І.Мазепи взяли і зруйнували Запорозьку Січ (Чортомлицьку). Козаки рятуються у пониззі Дніпра — на землях Кримського ханства і споруджують тут Кам'янську Січ біля Кизикермена (1709—1711).

27 (28) червня: Полтавська битва — московська армія Петра І розгромила шведську армію Карла ХІІ.

30 червня: капітуляція шведської армії під Переволочною. Карл ХІІ та його новий союзник І.Мазепа рятуються втечею у межі османських володінь у Молдовського князівства, де І.Мазепа і помирає 21 вересня. Разом з гетьманом емігрувала частина козацької старшини та 4 000 запорожців. Полонені ж козаки були страчені московитами.

7 липня — Решетилівські статті — петиція гетьмана І.Скоропадського з 14 пунктів цареві Петру І з проханням регламентувати московсько-українські відносини. Задовільнені не були.

В Україні поставлено на утримання 10 московських полків; козацькі загони спрямовуються у північну частину Московського царства для ведення бойових дій, а також будівництва Санкт-Петербурга і Ладозького каналу.

Петро І примусив скоротити число студентів Києво-Могилянської Академії з 2000 до 161, а найкращі просвітники переїхали до Москви. Указ про обов'язковість цензурування до друку українських книжок у Москві

29 липня: ультиматум московського посла султанові про видачу Карла ХІІ і І. Мазепи. 1710 5 квітня — обрання у Бендерах гетьманом Пилипа Орлика (1710—1742); проголошення «Пактів й конституцій законів і вольностей війська Запорізького».

Травень: Кримський хан Девлєт II Герай уклав союз з Пилипом Орликом.

20 листопада — Османська імперія оголошує війну Московському царству. Початок Російсько-турецької війни 1710—1713 рр. 1711 Січень — квітень: похід Пилипа Орлика на Правобережну Україну (за підтримки кримських татар і польських загонів Й. Потоцького).

25 березня: невдалий штурм Білої Церкви кримськими татарами та козаками П.Орлика.

30 квітня: за відсутності провідника угорського повстання Ференца Ракоці його воєначальник барон Ш.Карої укладає з австрійською владою мирний договір у Сатмарі. 1 травня — основні сили куруців (12 000) капітулюють біля Сатмара.

Весна: московська армія вступає на Правобережну Україну. Початок Прутського походу Петра І.

Квітень — Петро І укладає союз з молдавським господарем Д.Кантемиром.

Червень: невдалий похід гетьмана І.Скоропадського (20 000) і Бутурліна (7 000) на Крим (Перекоп).

22 червня: здача габсбурзьким військам останньої фортеці угорських повстанців — куруців — Мукачівського замку.

25 червня: армія Петра І (46 000 воїнів і 120 гармат) та загін Д.Кантеміра (5 000 воїнів) підступили до м. Ясси.

8-9 липня: битва і оточення московської армії на чолі з Петром І південніше Ясс на Пруті.

12 липня: Прутська мирна угода: Московське царство повертало Османській імперії Азов, знищувала фортеці Таганрог, Кам'яний затон на Дніпрі та Новобогородицьку на Самарі, визнавала сюзеренітет османів над землями Запорожжя, а також виводила свої війська з території Речі Посполитої (в тому числі з Правобережної України). Фактичне припинення війни 1710—1713 рр. 1711 — 1728 (1734?) Олешківська Січ у гирлі Дніпра. 1712 Скасування полкового устрою на Правобережжі. Перенесення царем Петром І столиці Московського царства з Москви до новозбудованого Санкт-Петербурга на Неві. 1714 Відновлення панування Речі Посполитої на Правобережжі. Указ Петра І, яким дозволялось українське збіжжя експортувати лише через московські порти (Ригу, Санкт-Петербург, Архангельськ). 1716 Московський уряд заборонив українцям їздити в Європу по крам 1718 Пожежею знищено бібліотеку Києво-Печерського монастиря. Москва заборонила вивозити до Європи український тютюн. 1719 Заборона вивезення українського збіжжя до Європи 1720 Указ Петра І про заборону друкувати в Малоросії будь-які книги, крім церковних. Заборона вивозити скляні вироби до Європи. 1721 30 серпня — Ништадтський мир: закінчення Північної війни Московського царства зі Шведською імперією; Московське царство отримала частину Ліфляндії з Ригою, Естляндію, Іжору, частину Карелії.

Наказ про цензурування українських книжок. Накладені штрафи на Київську та Чернігівську друкарні за книжки «не во всем с великороссийскими сходные». Знищення Чернігівської друкарні.

Замість Московського патріархату Петро І запроваджує Святійший Синод у складі чиновників і церковних ієрархів. 1722 29 квітня — Лівобережна Україна із відомства Колегії закордонних справ була переведена під управління Сенату Російської імперії, що мало на меті подальше обмеження самоврядування в Україні. Заборона привозити в Україну західноєвропейські вироби.

З 16 травня — Україна позбавлена права на самоврядування і вільне обрання гетьмана. Перша Малоросійська колегія (1722—1727). Штат складався з 6 російських офіцерів та прокурора. Колегія стягувала побори до імперської казни, розквартировувала в Україні російські війська, контролювала діяльність Генеральної військової канцелярії тощо.

Призначення у Київ митрополитом Варлаама Вонятовича (1722—1730). 1722 Гетьман на Лівобережжі — Павло Полуботок (1722—1723) 1722 — 1794 Життя Григорія Сковороди 1723 29 лютого — у Петропавлівський фортеці у Санкт-Петербурзі загинув гетьман П. Полуботок.

13 грудня: Указ московського царя Петра І про створення в Україні кількох іноземних гусарських полків, першим став Сербський полк Івана Албанеза 1725 — 1727 Смерть Петра І (08 лютого). Оточення імператора передає владу його дружині. Правління у Петербурзі Катерини І 1727 В Петербурзі видано іменний імператорський указ «О высылке Жидов из России и наблюдении, дабы они не вывозили с собою золотых и серебряных Российских денег».

1 жовтня — Гетьман на Лівобережжі — миргородський полковник Данило Апостол (1727—1734)

Заснування Харківського колегіуму. 1727 — 1730 правління в Російській імперії Петра ІІ Олексійовича 1730 Заслання Київського митрополита Варлаама на Північ. 1730 — 1740 правління Ганни Іоанівни 1731 — 1733 Спорудження Української оборонної лінії; загалом будівництво, на якому загинули тисячі місцевих селян і козаків, тривало і в 1740-ві. Існувала до 1764 р. 1733 — 1735 (1738) Війна за польську спадщину за участі Російської імперії, Королівства Франція, Габсбурзької монархії, Речі Посполитої, Сардинське королівство, Королівства Пруссія, Курфюрства Саксонія. 1734 Запорожцям повернено статус підданих Російської імперії. (Лубенський договір)Заснування Нової (Підпільнянської) Січі (1734—1775). Скасування гетьманства і створення «Правління гетьманського уряду»: 3 російських чиновника і 3 представника старшини під головуванням князя Шаховського (незабаром — Баратинського). 1735 Початок російсько-турецької війни 1735—1739 рр. Вторгнення російської армії (20 000) на чолі з Леонтьєвим у напрямку Криму, напади на ногайців і повернення в Україну. Втрати українців під час війни становили 35 000 осіб (при населенні Гетьманщини 1,2 млн осіб), витрати на утримання 50-75 російських полків — 1,5 млн карбованців (10 річних бюджетів). 1736 Гайдамацьке повстання на Правобережжі (1736—1740). Похід Х.Мініха з Ізюму на Азов і з Царичанки на Крим.

Березень-червень — облога російськими військами османської фортеці Азов на Дону

1 червня — здобуття росіянами на чолі з Б.Мініхом Перекопу; похід на Бахчисарай (25 червня) ; 20 червня — здобуття росіянами Азову.

2 липня — здобуття Кінбурна; відступ на Самару.

12 липня — битва між російською імператорською армією під командуванням генерал-фельдмаршала П. П. Лассі (40 тис.) і загоном військ кримського хана Фатіх-Гірея (15 тис.). Хан з основними силами (45 тис.) чекав російське військо на добре укріпленої позиції біля Перекопу. Однак Лассі обійшов перекопські укріплення по Арабатській стрілці. Він завдав загону кримських татар поразки біля річки Салгир і рушив до столиці ханства — Бахчисарая

Імператорський Указ про прикріплення робітників до фабрик і заводів. 1737 Квітень — 70-тисячна російська імператорська армія Х.Мініха рушила на Очаків.

2 липня — здобуття росіянами під командуванням Х.Мініха Очаківа.

40-тисячна армія П.Лассі через Сиваш вдерлась у східний Крим і здобула 15 серпня Карасу-Базар, після чого відступила через Перекоп.

16 серпня — 11 листопада — безрезультатний Немирівський конгрес — мирні переговори між Російською імперією і Габсбурзькою монархією, з одного боку, і Османською імперією — з іншого; проходив у Немирові на Поділлі. 1738 Заснування Переяславського колегіуму і Глухівської співочої школи.

Травень-серпень — невдалий Дністровський похід 50-тисячної російської імператорської армії Б.Мініха на Бендери.

Літо — похід П.Лассі в Північний Крим 1738 — 1745 Дії опришків у Покутті під проводом О.Довбуша. 1739 Російські війська залишили Кінбурн і Очаків.