Га́ральд V (; , Аскер, Норвегія — , Осло, Норвегія) — король Норвегії, з династії Глюксбургів, голова Норвезької протестантської церкви, головнокомандувач Збройних сил Норвегії від 17 січня 1991 року до 28 серпня 2026 року; генерал і адмірал.
Життєпис Народився 21 лютого 1937 року в королівській резиденції Скаугум, за 21 км на південний захід від Осло. Став першим принцом, що народився в Норвегії, із 1370 року. Мав старших сестер: Раґнгільд (1930—2012) та Астрід (нар. 1932). Перші три роки життя провів у Скаугумі.
Після німецького вторгнення 1940 року разом з матір'ю та сестрами потрапив у Швецію, а згодом — у США. Там прихистком родини стала садиба Пуке Гілл біля Вашингтона. Дід Гаральда, Гокон VII, і батько, кронпринц Улаф, під час війни проживали в Лондоні, очолюючи уряд у вигнанні. Іноді кронпринц навідував сім'ю в США. На свята норвезьку родину запрошували до себе президент Франклін Рузвельт і його дружинаКороль Норвегии Харальд V .
1945 року принц повернувся в Норвегію і вступив в Університет Осло (з 1955), згодом продовжив навчання у військовій академії. Від 1960 року вчився в Оксфорді.
1968 року одружився з жінкою недворянського походження — Сонею Гаральдсен. Дозволу на шлюб Гаральд домагався протягом 9 років, оскільки королівська родина виступала проти одруження кронпринца з особою недворянського походження. Гаральд погрожував, що якщо дозволу на шлюб на дадуть, він не одружиться взагалі і, таким чином, залишить королівську родину без наступника престолу. У шлюбі народилося двоє дітей — принцеса Марту Луїзу та кронпринц Гокон — тоді спадкоємець престолу.
Вступив на престол 1991 року після смерті батька — Олафа V.
Захоплювався вітрильним спортом і неодноразово брав (як і його батько) участь у чемпіонатах світу (золота медаль у складі команди — 1987), Європи та Олімпійських іграх (1964, 1968 і 1972).
1964 року ніс норвезький прапор на Олімпійських іграх в Токіо. На відміну від батька Олафа V, який 1928 року в Амстердамі став олімпійським чемпіоном, Гаральд не піднімався на Олімпійських іграх вище від 8-го місця, проте досяг успіху на чемпіонатах світу і Європи. 2005 року, вже бувши королем (через два місяці після операції на серці), переміг зі своєю командою на європейських змаганнях у Швеції, у 68-річному віці.
У 2003—2005 роках важко хворів, переніс дві операції — видалення ракової пухлини і аортокоронарне шунтування. Кронпринц Гокон виконував обов'язки регента.
У жовтні 2020 року госпіталізований через утруднене дихання. Йому зробили операцію з заміни серцевого клапана.
У січні 2022 року йому зробили операцію на нозі.
У березні 2022 року здав позитивний тест на Covid-19.
Зі смертю британської королеви Єлизавети II у вересні 2022 року Гаральд V став найстаршим правлячим спадковим монархом Європи.
У грудні 2022 року потрапив у лікарню через інфекцію і лікувався внутрішньовенними антибіотиками.
У травні 2023 госпіталізований через неназвану інфекцію.
Наприкінці правління Гаральда V монархія Норвегії переживала кризовий період. Криза була викликана, зокрема, згадуванням його невістки, кронпринцеси Метте-Маріт, у файлах Епштейна, а також кримінальним переслідуванням її сина від першого шлюбу Маріуса Борґа Гьойбю, звинуваченого, серед іншого, у зґвалтуванні. Попри значне падіння суспільної підтримки монархії, сам король залишався популярною фігурою, у суспільстві його називали «дідусем нації».
Хворів на гемолітичну анемію. 17 серпня 2026 року його було госпіталізовано у важкому стані. Гаральд V помер зранку 28 серпня 2026 року в лікарні в Осло. Тисячі людей із квітами та національними прапорами вийшли на вулиці Осло та інших міст Норвегії, щоб вшанувати пам'ять короля. Похорон монарха відбувся 9 вересня. Після відспівування в Кафедральному соборі Осло тіло короля поховали в королівському мавзолеї у фортеці Акерсгус.
Генеалогія
Див. також Список королівських домів
Примітки
Посилання
Біографія на офіційному сайті королівської сім'ї Норвегії Біографія короля Новини Король Гаральд