Леопольд Лис-Кула (; 11 листопада 1896, Косина — 7 березня 1919, Торчин) — польський військовик, учасник польсько-української війни 1918—1919 років.
Життєпис
Народився 11 листопада 1896 року у селі Косина (нині — гміна Ланьцут Ланьцутського повіту Підкарпатського воєводства) в родині Томаша та Ельжбети (до шлюбу Чайковська) Кулів. Його батько походив з давнього лицарського роду Кулів (Кули), а предок по материній лінії — відомий польський та український політичний і військовий діяч, письменник; представник так званої «української школи» в польській літературі XIX століття Міхал Чайковський. Леопольд був четвертою дитиною в родині. Коли діти виросли, родина переїхала з Косини до Ряшева, де було легше дітям здобути потрібну освіту. Мешкали у невеликій квартирі в будинку у передміському селі Пшибишувка (нині — округ у західній частині міста Ряшева).
7 березня 1919 року Торчин став місцем польсько-українського збройного протистояння. Під час захоплення містечка польськими військами в ніч з 6 на 7 березня 1919 року Леопольд Кула був важко поранений та помер від втрати крові за декілька годин після його захоплення.
Література
Pułkownik Leopold Lis-Kula / Franciszek Demel i Wacław Lipiński; z przedmową Aleksandry Piłsudskiej. — Warszawa: Komitet Budowy Pomnika Pułkownika Lisa-Kuli, 1932. — 365 s. Piątek Andrzej Leopold Lis-Kula: powiew legendy. — Rzeszów: Libra, 2004. — 64 s. Żurawiejki i inne zawadiackie piosenki legionowe: zbiór pieśni polskich z okresu 1914–1939.