Микита Іванович Мандрика (28 вересня 1886, Київ — 20 серпня 1979) — український літературознавець, публіцист, учений, дипломат, поет, громадський діяч. Доктор права (1925).

Біографічні відомості

Вищу освіту, яку розпочав у ранніх 1900-х роках у Києві, продовжив у Софійському університеті в Болгарському царстві (1922—1925). В Українському вільному університеті в Празі (Чехословацька республіка) отримав науковий ступінь доктора права (1925). Викладав міжнародне право, історію дипломатії.

З 1914 по 1917 служив у царській армії. З 1917 член Української Центральної Ради. Після приходу до влади Павла Скоропадського Микита Мандрика жив у Херсоні бо на Київщині його посилено розшукувала гетьманська влада і німецьке командування. Після того, як у газеті «Киевская мысль» був розміщений наказ німецького коменданта про його затримання, Микита Мандрика змушений був під чужим ім'ям тікати на Кубань. Там він деякий час завідував кооперативним видавництвом і редагував щотижневий журнал. На початку 1919 року, коли на Кубані закріпилася Добровольча армія, денікінці почали переслідувати українців і Микита Іванович змушений був переїхати до Ростова.

З 1919 по 1921 виконував дипломатичні доручення уряду Української Народної Республіки на Далекому Сході, в Республіці Китай, Японській імперії, Грузинській Демократичній Республіці, Османській імперії.

Працював науковим секретарем Українського соціологічного інституту, за дорученням якого 1928 переїхав до США, 1929 згодом до Канади. Один з організаторів товариства «Українське трудове об'єднання», редактор часопису «Правда і воля», член редакції і президент (1970—1973) Осередку української культури і освіти Вінніпега.

Брав активну участь у створенні і діяльності Комітету українців Канади і Української вільної академії наук у Канаді. З 1970 по 1973 президент Української вільної академії наук у Канаді. Був редактором серій УВАН у Канаді «Література» та «Українські вчені».

Помер у місті Вінніпег (1979).

Наукові праці

«Національні меншості в міжнародному праві» (1925), «Історія консульського права й інститутів» (1927), «Суспільні антагонізми і їх вплив на історичний процес» (1927), «Шлях українського робітництва в новім краю» (1929) «Теорія господарської дипломатії» (1934), «Теорія економічної демократії» (1934), «Ukrainian refugees» (1946), «З болгарсько-українських літературних взаємин» (1956), «Леонід Білецький» (1957), «Шевченко і Франко» (1957), «History of Ukrainian Literature in Canada» (1968)

Поезія

збірка «Пісні» двох авторів під псевдонімами Самотнього (О.Грузький) і Гамалії (М.Мандрика); збірка «Пісні про Анемону». збірка «Мій сад» (1941) (Канада) збірка «Золота осінь» (1958); збірка «Радість» (1959); збірка «Сонцецвіт» (1965); збірка «Вино життя. Вибране для вибраних з поезій за 1965—1969 роки» (1970); збірка «Завершення літа» (1975) поема «Мазепа» (1960); поема «Канада» (1961); поема «Симфонія віків» (1961); поема «Україна. Повість временних і невременних літ» (1963); поема «Мандрівник» (1965); поема «Вік Петлюри» (1966)

Примітки

Джерела та література О. О. Ковальчук. Мандрика Микита Іванович // В. К. Чумаченко. Мандрика Микита Іванович // ЕСУ

Література Олекса Гай-Головко «Українські письменники в Канаді: Літературно-критичні нариси», Том другий.  — Вінніпег, 1997. — 224 с. Микита Іванович Мандрика: Ювілейний збірник у відзначення 85-річчя його життя та 65-річчя його поетичної, суспільно-поетичної і культурно-наукової діяльності (1886—1971) . Вінніпег, 1973; «Сучасність», 1979, № 12; «The Ukrainian Quarterly», 1979, N 3; Марунчак М. Біографічний довідник до історії українців Канади . Вінніпег, 1986; Господин А. Творці культури і науки. Вінніпег, 1988; Марунчак М. Історія українців Канади, т. 2. Вінніпег, 1991; Боровик М. Століття українського поселення в Канаді (1891—1991). Монреаль, 1991; Славутич Я. Микита Мандрика. В кн.: Славутич Я. Українська література в Канаді. Едмонтон, 1992; Жила В. Поет, науковець, громадський діяч (до 110-річчя від дня народження Микити Івановича Мандрики). «Нові дні», 1997, січень-лютий; Боднарук І. Нестор українських поетів у Канаді. В кн.: Боднарук І. Між двома світами: Вибрані статті про українських письменників. Донецьк, 1996; Ковальчук О. Мандрика Микита. В кн.: Українські історики XX століття: Біобібліографічний довідник: Серія «Українські історики», вип. 2, ч. 2. К., 2004. Ukrainians in North America. Champaign, 1975. Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с. Бирич Я. Поема М. І. Мандрики «Канада» в двох виданнях: 1961 і 1977. — Вінніпег, 1991. — 16 с. Боднарук І. Нестор українських поетів у Канаді // Між двома світами: Вибрані статі про українських письменників. — Донецьк: Український культурологічний центр, 1997. –С. 80-84.

Зорівчак Р. П., Лисенко І. М. Мандрика Микита Іванович // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1995. –Т. 3. — С. 286. Мандрика Микита // Енциклопедія Українознавства: Словникова частина / Голов. ред. В. Кубійович. Репринт. відтворення. — К.,1996. — Т. 4. — С. 1481. Микита Іванович Мандрика: Ювілейний збірник у відзначення 85-річчя його життя та 65-річчя його поетичної діяльності. –Вінніпег, 1973. — 149 с. Славутич Яр. Метафора у поезії Микити Мандрики // Хрестоматія з української літератури в Канаді. — Едмонтон, 2000. — С. 545—547. Славутич Яр. Новий осяг М. — Мандрики // Українська література в Канаді: Вибрані дослідження, статті й рецензії. — Едмонтон: Славута, 1992. — С. 164—165.

Посилання

Мандрика Микита Іванович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.290-291

Інститут історії України НАН України. О. О. Ковальчук "Мандрика Микита Іванович Українське життя в Севастополі. Ренат Польовий «Кубанська Україна» Українське життя в Севастополі. Іван Боднарук «Між двома світами»