Іов Княгиницький (також Іов Манявський, світське ім'я — Іван; близько 1550 — ) — церковно-освітній діяч західних земель Київської Руси-України.
Життєпис Відомостей про його життя збереглося дуже мало. Преподобний народився у Тисмениці (нині Івано-Франківська область). Освіту здобув у монастирській школі в Уневі (нині Львівська область) та Острозі. Деякий час був викладачем Острозької школи. В молоді роки двічі відвідав Афон. Довгий час жив у одному з Афонських монастирів, прийняв постриг під іменем Ізикіїла. Після повернення реорганізував ряд православних монастирів в Україні. В 1606 році заснував біля села Маняви (нині Богородчанський район Івано-Франківської області) монастир Манявський скит. Підтримував дружні стосунки з Іваном Вишенським, Захарієм Копистенським та іншими церковними діячами. До Княгиницького зверталися як до авторитету у справах чистоти віри (відоме звернення Кирила Транквіліона-Ставровецького).
Житіє Іова Княгиницького було складене орієнтовно між 1623 та 1628 роками Ігнатієм з ЛюбароваГаласливий С. Про Галицькі монастирські устави // Лавра. — 1999. — № 10/99. — С. 47..
Творчі набутки Із праць Іова Княгиницького до його нащадків дійшли: «Извещение краткое о латинских прелестях» — написано, імовірно, в Острозі між 1593 і 1596 роках. «Письмо основателя Скитской обители схимонаха Іова ієромонаху Кириллу Транквіліону, заключающее в себе критический разборъ составленного последним "Исповедания вірой" от 23 августа 1619» — на твір К. Транквіліона-Ставровецького «Зерцало богословії».
Канонізація
У 1994 році Священний Синод Української Православної Церкви затвердив чествувати пам'ять преподобного Іова (Княгиницького) і причислив його до лику місцево-шанованих святих.
15 липня 2004 року Помісний Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату приєднав преподобних Іова і Феодосія Манявських до лику святих для загального церковного вшанування і вніс їхні імена в Православний церковний календар. Їхні мощі зберігаються у Воздвиженській соборній церкві.
Примітки
Джерела Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000. Довідник з історії України . За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К. : Генеза, 1993. Петрушевич Антоній. Жизнь преподобного отця Іова, основателя ставро-пигіальной обителі Чину св. Василія Великого, списана современником ієромонахом Ігнатієм із Любарова // Зоря Галицькая яко Альбум на годь 1860 (вь Львові, типом інституте Ставропігійського). — 1860. — С. 225—251.
Література Кашуба М. Княгиницький Іван // Княгиницький, Йов // Княгиницкий И. Письмо основателя Саитской обители схимонаха Іова къ ієромонаху Кириллу Транквиллиону... // Голубев С. П. Киевский митрополит Петр Могила и его сподвижники. — К., 1883. — Т. 1. Крип'якевич І. Історія України. — Львів, 1992.
Посилання 7 липня — Преподобних Іова і Феодосія Манявських, Життя Святих