Об (, хант. Ас) — річка в Західному Сибіру. Довжина від злиття Бії з Катунню — 3650 км, від початку Іртиша — 5410 км (за довжиною Об є найбільшою річкою в Росії та другою в Азії). Площа басейну (найбільша в Росії) — 2990 тис. км². На півночі річка впадає в Карське море, утворюючи затоку (близько 800 км довжиною), яка має назву Обська губа.
Обська затока — найдовша у світі естуарія.
За характером річкової мережі, умовами живлення і формування водного режиму, Об поділяють на 3 ділянки: верхню (до гирла Томі), середню (до гирла Іртиша) і нижню (до Обської губи).
Головним містом на її берегах є Новосибірськ — найбільше місто Сибіру та третє за величиною місто Росії. Саме тут Транссибірська магістраль перетинає річку.
Походження слова «Об» Ненці, що мешкають в низов'ях річки, називали її «Саля-ям», що означає «виступова річка». Ханти і мансі дали їй назву «Ас» — «велика річка», селькупи звали річку «Квай», «Ємє», «Куай». Ці назви означали — «велика річка». Росіяни вперше побачили річку в її пониззі, коли мисливці і купці разом з проводникамі-зирянамі ходили за Уральські гори. І до завоювання Єрмаком Сибіру край навколо Обі називався Обдорським.
Є версія, що назва річки відбулася від мови комі, що означало «сніг», «сніжний замет», «місце у снігу».
Існує також припущення, що назва пов'язана з іранським словом «об» — «вода». І таку назву повноводній річці цілком могли дати народи іраномовної групи, що жили на півдні Західного Сибіру в період з ранньобронзового століття до середньовіччя.
Є і версія про те, що слово «Об» походить від російського «обидві», тобто «обидві річки» — «об», маючи на увазі дві річки — Катунь і Бію, що злилися до Обі.
Течія По суті, Об є продовженням річки Катунь, але Об'ю вона називається тільки після злиття Катуні з Бією, тобто після міста Бійська. На початку Об помітно петляє і її течія почергово змінюється в різному напрямку — або на північ, або на захід. Протікає в Алтайському краї через Барнаул, потім якийсь час розділяє Алтайський край і Новосибірську область. Тече через Новосибірську область, зокрема через Новосибірськ. Північніше, в Томській області зливається з Томью, а потім із Чулимом, після чого дещо повертає на захід і біля міста Колпашово зливається з річкою Кеть. У Тюменській області Об протікає через Нижньовартовськ, Сургут, Нефтеюганськ і деякі інші міста. Після Ханти-Мансійська Об повертає на північ, при цьому у неї з цієї ділянки починається дельта, далі, в Ямало-Ненецькому автономному окрузі Об протікає через Салехард і Лабитнангі. Після цього місця вона помітно розширюється і впадає в Обську губу Карського моря.
Басейн Площа басейну Обі становить 2 990 000 км². З цього показнику річка займає перше місце в Росії. Об також є третьою з водоносності річкою Росії (після Єнісею і Лени).
У південній частині Обі знаходиться Новосибірське водосховище, утворене греблею Новосибірської ГЕС. Греблю споруджували з 1950 до 1961 року; при створенні водосховища було затоплено багато сіл і основна частина міста Бердська. Обське море (як його називають місцеві жителі) служить місцем відпочинку багатьом новосибірцям, на його берегах розташовані численні бази відпочинку і санаторії. Сюди приїжджають туристи і з сусідніх регіонів.
Наприкінці XIX століття побудовано , що з'єднав Об з Єнісеєм. Нині його не використовують і покинули.
Притоки Основним притоком річки є Іртиш. Іртиш впадає в Обь зліва. Довжина від його витоку на кордоні Монголії та Китаю до впадання зліва в Об становить 4248 км - він перевищує Об за довжиною на 598 км.
Основні притоки Обі: Чариш, Алей, Чумиш, Томь, Чулим, Кеть, Іртиш, Північна Сосьва. До Обі також впадають: Великий Юган (впадає в Юганську протоку), Щуча.
Живлення річки переважне снігове. За період весняно-літньої повені річка дає основну частину річного стоку. У верхній течії повінь — з початку квітня, в середній — з другої половини квітня, а в нижній — з кінця квітня — початку травня. Підйом рівнів починається ще при льодоставі; при розтині річки в результаті заторів — інтенсивні короткочасні підйоми рівнів. У верхній течії повінь закінчується в липні, літня межень нестійка, у вересні — жовтні дощовий паводок. В середній і нижній течії спад повені з дощовими паводками, що нашаровуються, триває до льодоставу.
Міста на Обі
На берегах Обі та гирлових частин річок, що впадають до неї, проживає значна частина населення Західного Сибіру. На Обі знаходиться третє по населенню місто Росії - Новосибірськ зі своєю агломерацією, а також велика агломерація Барнаул - Новоалтайськ . Прилегла до Обі територія Західного Сибіру називається Приоб'єм.
Бійськ — хоча основна міська забудова знаходиться в межах течії річки Бія, садові товариства та котеджні селища на південно-західних околицях міста (Сорокине, Одинцовка, Одинцовський посад) і село Фомінське, що входить до міської межі, вже на Обі. Барнаул Новоалтайськ Камінь-на-Обі Бердськ (на Бердській затоці Новосибірського водосховища) Новосибірськ Колпашеве Стрежевий (на протоці Пасол) Нижньовартівськ Мегіон Лангепас (на протоці Каюківська ) Сургут Нафтоюганськ Лабутнанги Салехард .
Основні порти й пристані Обського басейну: Барнаульський річковий порт, Новосибірськ, Томськ, Нижньовартовськ, Сургут, Лабитнангі, Салехард, Павлодар, Омськ, Тобольськ, Тюмень, Ханти-Мансійськ.
Мости
напрямом від гирла до витоку: Сургутський міст (Сургут, ХМАО); залізничний міст у Сургуті; Шегарській міст (поблизу села Мельніково, Томська область); на північному обході Новосибірська (2008); у межі Новосибірська; залізничний міст на Транссибі (Новосибірськ); Комунальний міст (Новосибірськ); два залізничні мости на південному обході Новосибірська; дамба ГЕС; залізничний міст у Камні-на-Обі; залізничний міст в Барнаулі; недобудований залізничний міст в Барнаулі; комунальний («Старий») міст (комбінований автомобільний та залізничний) в Барнаулі; новий міст в Барнаулі.
Використання людиною Річка Об забезпечує зрошення, питну воду, гідроелектроенергію та рибальство.
У водах Обі і Обської губи мешкає близько 50 видів і підвидів риб, половина з них промислові. Найцінніші види: осетер, стерлядь, нельма, муксун, чир, тугун, сиг, пелядь. Об'єктами промислу є в основному судак, щука, в'язь, минь, лящ, єлець, плітка, карасі, окунь.
Уздовж річки Об є кілька гідроелектростанцій, найбільшою з яких є Новосибірська ГЕС.
Загальна довжина судноплавних вод у басейні Обі становить 15 000 км. Значення судноплавства в басейні Обі для транспорту було особливо великим до завершення будівництва Транссибірської магістралі, оскільки, незважаючи на загальний напрямок течії Обі та більшості її приток з півдня на північ, ширина басейну Обі забезпечувала (дещо непрямий) транспорт також у напрямку зі сходу на захід.
Судноплавство Об'єм судноплавна на всьому протязі. При цьому на Обі та її притоках виділяють такі судноплавні райони:
Барнаульський - від злиття Бії та Катуні до Камня-на-Обі, включаючи гирлові ділянки Бії, Катуні, Чариша та Телецьке озеро. Гарантовані глибини – 110-140 см; Новосибірське водосховище - від Камня-на-Обі до аванпорту Новосибірського шлюзу, Новосибірський - від аванпорту новосибірського шлюзу, включаючи сам шлюз до гирла Томі. Гарантовані глибини - 210-240 см, Томський - від гирла Томі до протоки Парабель та ділянка Томі від гирла до Кемерово. Гарантовані глибини на Обі і Томі до Томська - 210-240 см, Колпашевський - від протоки Парабель до кордону Томської області та ділянка 274 кілометри по річці Кеть. Гарантовані глибини на Обі 240-270 см, Об-Іртишський - по Іртишу від Омська до гирла Іртиша. Гарантовані глибини на Обі 140-180 см; Сургутський - від кордону Томської області до гирла Іртиша. Гарантовані глибини на Обі 240-270 см; Ханти-Мансійська від гирла Іртиша до гирла Казима. Гарантовані глибини на Обі 270-300 см; Салехардський - від гирла Казима до Обської губи. Гарантовані глибини на Обі 270-300 див.
З кінця 2010-х років і до 2022 року спостерігався надзвичайно низький рівень води.Це пов'язано з режимом роботи каскаду водосховищ, розташованих на території Казахстану, а також із малим притоком води з бічних річок, що було спричинено малою кількістю опадів. У зв'язку з цим активно проводилося облаштування русел. Так, у 2021 році днопоглиблювальні роботи були проведені на 47 перекатах, а в 2022 — на 53-х. Крім того, обстановочні бригади проводили роботи з тралення з метою видалення затонулих викорчуваних дерев, що потрапили в річку внаслідок підмивання берегів паводковими водами. Обсяг очищення дна у 2022 році становив 460 тонн, а обсяг днопоглиблювальних робіт — 1 075,89 тис. м³ ґрунту. Незважаючи на зазначені ускладнення, судноплавна ситуація розвивалася відповідно до державного завдання, зокрема на Іртиші — 149 діб. Вжиті заходи дозволили збільшити обсяг вантажоперевезень на 10 % до 7359,2 тис. тонн, а пасажироперевезень — на 100 тис. пасажирів до 848 тис. порівняно з 2021 роком.
В Обській губі діє морський режим судноплавства.
Забруднення Станом на 2019 рік антропогенне навантаження на річку Об значно зросло порівняно з серединою 1900-х років.
Водозбірний басейн річки Об є частиною Західно-Сибірського нафтогазового басейну, і, відповідно, на його території розташовані великі нафтові родовища та нафтогазову інфраструктуру, які є значним джерелом забруднення річки Обі. У нижній течії гранично допустимі концентрації нафтопродуктів перевищуються у 9–10 разів. Вміст кисню у воді в 4 рази нижчий за норму.
У ході дослідження річки Середня Об у 2003—2008 та 2014—2018 роках було встановлено, що основними забруднювачами є феноли, вуглеводні, залізо, марганець, мідь та фосфати природного та антропогенного походження.
Галерея
Див. також Найдовші річки Росії 16563 Об — астероїд, названий на честь річки.
Примітки
Посилання
Обськой нахлист. Книга відомого Новосибірського риболова Сергія Шаталова Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. Обь. Статья Н. В. Латкина. Реки и озёра России — Река Обь Кириллов В. В., Безматерных Д. М., Яныгина Л. В., Третьякова Е. И., Кириллова Т. В. Котовщиков А. В., Ермолаева Н. И. Факторы и показатели самоочищения реки Оби // Фундаментальные проблемы воды и водных ресурсов: Матер. III всерос. конф. с междунар. участием (Барнаул, 24-28 августа 2010 г.). — Барнаул: Изд-во АРТ, 2010. — С. 137—140. Расход воды у Салехарда за 1930—1999 Лоция реки Обь Украинский энциклопедический словарь, 2 том, Главная редакция Украинской советской энциклопедии, Киев, 1988, стр. 550 Большой атлас мира, издание четвёртое, The Reader's Digest World Atlas, 2007, ISBN 978-5-89355-169-3, стр. 118-119