Ґабе́лок (можливо від ), опо́йок — шкіра молодого теляти, що харчувалося лише молоком і котрого ще не годували фуражем (рослинним кормом).
Волосяний покрив теляти на відміну від дорослої тварини еластичніший та густіший, а самі волосини тонші. Тому шкіра теляти ніжніша, м'якша, пружна та водночас міцна, завдяки цим властивостям вона вважається ціннішою.
Обробивши таку шкіру, отримують особливо м'яку замшу, продукти з якої, після нанесення відповідного захисту, стають водостійкими та зазвичай зберігають якості сировини і є м'якими, еластичними та характеризуються привабливим відблиском. Головним чином з такої замші виготовляють галантерейні вироби та взуття.
Приклад: «Одягнутий він був у китайчатий синій жупанок, пістрьових штанях і обутий в ґабелкових черевиках» (Олекса Стороженко. «Спогади про Микиту Леонтійовича Коржа»)
У народі ґабеликами називаються ще й кістки. «Худий, як ґабелик» або «Худий, аж ґабелики видно» — кажуть про дуже худу людину.
Див. також
Інші хутра, шкіри молодих тварин: Пергамент Каракуль Худоба Захист тварин
Примітки
Джерела
Великий тлумачний словник сучасної української мови Тлумачний словник В. Даля Енциклопедія Брокгауза Ф. А. та Єфрона І. А. (1890—1916 рр.) Коротка енциклопедія кожумяки Посилання