Ла́вра ( — «вулиця, провулок, ущелина») — назва деяких найбільших чоловічих православних монастирів, що мають особливе історичне та духовне значення. Лаврами можуть називатися також католицькі монастирі східних традицій (перш за все, греко-католицькі).
Історія Лаври з'явились в IV столітті в Палестині, як монастирі з певним устроєм чернечого життя, що передбачав спільний захист від кочівників, спільні богослужіння, але зберігав елементи відлюдницького життя.
З X столітті в Греції лаврами називають монастирі, які відіграють значну роль в духовному та політичному житті країни. Пізніше в слов'янських країнах, Грузії та Румунії лаврами називають монастирі, що мають найбільший вплив на духовне життя цих країн.
Лаври в різних країнах
Україна В Україні відповідний статус мають чотири монастирі: Києво-Печерська лавра, Київ (існує з 1051 року) Почаївська лавра, Почаїв, Тернопільська область (з 1833 року) Святогірська лавра, Святогірськ, Донецька область (перша згадка 1526 року, статус лаври з 2004 року) Унівська лавра студійського уставу (греко-католицька), Унів (з 1898 року)
Росія Олександро-Невська лавра Троїце-Сергієва лавра
Грузія Лавра Давид-Гареджі
Польща Супрасльський Благовіщенський монастир
Румунія Нямецька лавра
Ізраїль Лавра Сави Освяченого
Греція Велика лавра, Афон Агія-Лавра
Джерела та література Т. С. Новікова. Лавра // О. Н. Саган. Лавра //
Посилання Лавра //