Головне́ управлі́ння Генера́льного шта́бу Збройних сил Російської Федерації (ГУ ГШ ЗС РФ, ), до 2010 року — Головне́ розві́дувальне управлі́ння Генера́льного шта́бу (ГРУ, ГРУ ГШ, ) — центральний орган управління військової розвідки в Збройних силах Радянського Союзу та (з 1992) Російської Федерації.

Було частиною армії і безпосередньо підпорядковувалося міністерству оборони. Вело розвідку в інтересах міністерства оборони за кордоном. У мирний час діяла на території Радянського Союзу. У воєнний час виконувало функції контррозвідки на окупованих радянськими військами територіях (дивись «СМЕРШ»).

Історія У листопаді 1918 р. Революційна військова рада Республіки (РВРР) затвердив штат Польового штабу РВРР, у структуру якого входило Реєстраційне управління з функціями координації зусиль розвідувальних органів — підрозділів РСЧА і підготовки розвідувальної інформації для Польового штабу РСЧА. Реєстраційне управління стало першим центральним органом військової агентурної розвідки РСЧА і першим центральним органом військової контррозвідки. Оскільки секретний наказ Реввійськради РРФСР № 197/27 про штат Польового штабу (включаючи штат Регіструпра) був датований 5 листопада 1918 р., цей день уважається днем народження радянської (а тепер і російської) військової розвідки. Першим начальником військової розвідки був Аралов Семен Іванович.

У лютому 1921 р. з метою створення єдиного органу управління збройними силами Польовий штаб РВРР був об'єднаний з ВсеРосГлавШтабом у Штаб РСЧА. Регіструпр увійшло до складу новоутвореного органу.

У квітні 1921 р. Реєстраційне управління було перетворено в Розвідувальне управління Штабу РСЧА (РозвідУпр) з включенням у нього відділу військової розвідки. У відповідному Положенні визначалося, що дана структура є центральним органом військової розвідки, як у воєнний, так і в мирний часи.

У 1921—1925 рр. Розвідупр здійснювало так звану «активну розвідку» — керувало діями прорадянських партизанських загонів на територіях сусідніх з Радянською Росією та СРСР держав.

У листопаді 1922 р. розвідувальне управління Штабу РСЧА було реорганізовано в Розвідувальний відділ Управління 1-го помічника начальника Штабу РСЧА з істотним звуженням функцій і скороченням штатної чисельності.

У 1924 р. Розвідувальне управління Штабу РСЧА було відтворене.

У вересні 1926 р. Розвідувальне управління Штабу РСЧА було перейменоване в IV Управління Штабу РСЧА.

У серпні 1934 р. IV Управління Штабу РСЧА було перейменоване в Інформаційно-статистичне управління РСЧА, яке в свою чергу було в листопаді 1934 р. перейменовано в Розвідувальне управління РСЧА (безпосередньо підпорядковане Наркому оборони).

У травні 1939 р. Розвідувальне управління РСЧА перетворено в 5-е Управління Наркомату оборони СРСР.

У липні 1940 р. 5-е Управління було знову передано у підпорядкування Генштабу і отримало назву «Розвідувальне управління Генерального штабу Червоної Армії».

16 лютого 1942 р. наказом Наркома оборони СРСР Розвідувальне управління Генштабу Червоної Армії було реорганізовано в Головне розвідувальне управління Генерального штабу з відповідною зміною структури та штатної чисельності«Русский архив: Великая Отечественная: Приказы народного комиссара обороны СССР 22 июня 1941 г. — 1942 г. » — г. Москва: изд. «ТЕРРА», 1997 г. — Т. 13 (2-2). — С. 154. — 448 с. — ISBN 5-250-01774-6. Сайт милитера, «Военная Литература», Первоисточники. :

Наказ про реорганізацію Розвідувального управління Генерального штабу В Головне розвідувальне управління Генерального штабу Червоної Армії № 0033 16 лютого 1942 р. 1. Реорганізувати Розвідувальне управління Генерального штабу Червоної Армії в Головне розвідувальне управління Генерального штабу Червоної Армії. 2. Призначити: Заступником начальника Генерального штабу Червоної Армії, він же начальник Головного розвідувального управління генерал-майора танкових військ Панфілова А. Н.. Військовим комісаром Головного розвідувального управління Генерального штабу Червоної Армії бригадного комісара Ілічова І. І. 3. Головне розвідувальне управління Генерального штабу Червоної Армії мати у складі: 1-е Управління (агентурне) з відділами: 1-й відділ (Німецький) 2-й відділ (Європейський) 3-й відділ (Далекосхідний) 4-й відділ (Близькосхідний) 5-й відділ (Диверсійний) 6-й відділ (фронтової, армійської і окружний розвідки) 7-й відділ (оперативної техніки) 8-й відділ (агентурного зв'язку і радіорозвідки) 2-е Управління (інформаційне) з відділами: 1-й відділ (Німецький) 2-й відділ (Європейський) 3-й відділ (Далекосхідний) 4-й відділ (Близькосхідний) 5-й відділ (редакційно-видавничий) 6-й відділ (військовий інформації) 7-й відділ (дешифрувальний) Відділи Головного розвідувального управління Генерального штабу Червоної Армії: політичний зовнішніх відносин спеціального зв'язку спеціальних завдань кадрів військової цензури Контрольно-фінансовий Матеріально-технічного забезпечення. 4. Реорганізацію закінчити до 20 лютого 1942 р. Народний комісар оборони СРСР Й. Сталін

23 жовтня 1942 р. наказом Наркома оборони СРСР Головне розвідувальне управління було переведено з підпорядкування Генеральному штабу в пряме підпорядкування Наркому оборони. На ГРУ покладалося ведення всієї агентурної розвідки і диверсійної діяльності, як за кордоном, так і на окупованій території СРСР. Одночасно в складі Генштабу було сформовано Управління військової розвідки Генштабу, яке керувало роботою фронтових розвідувальних органів і військовою розвідкою. Ведення агентурної розвідки у знову сформованому управлінні було заборонено«Русский архив: Великая Отечественная: Приказы народного комиссара обороны СССР 22 июня 1941 г. — 1942 г. » — г. Москва: изд. «ТЕРРА», 1997 г. — Т. 13 (2-2). — С. 348—349. — 448 с. — ISBN 5-250-01774-6. . Такий поділ функцій між двома розвідувальними службами швидко показало свою неефективність. Наказом Наркома оборони від 19 квітня 1943 р. Управління військової розвідки Генштабу було перейменоване в Розвідувальне управління Генштабу, і йому було передано керівництво агентурною роботою і диверсійною діяльністю на окупованій території СРСР. ГРУ Наркомату оборони СРСР зберегло за собою лише ведення агентурної розвідки за кордоном«Русский архив: Великая Отечественная: Приказы народного комиссара обороны СССР 1943 г. — 1945 г. » — г. Москва: изд. «ТЕРРА», 1997 г. — Т. 13 (2-3). — С. 124—127. — 448 с. — ISBN 5-250-01774-6 .

У червні 1945 р. ГРУ Наркомату оборони СРСР і РУ Генерального штабу були знову об'єднані в Головне розвідувальне управління Генерального штабу Червоної Армії.

У вересні 1947 р. у зв'язку з реорганізацією розвідувальних служб СРСР ГРУ Генштабу було скасовано. Більшість його функцій і співробітників було передано до складу нещодавно утвореного Комітету інформації, який об'єднав в одній структурі військову і політичну (розвідка МДБ СРСР) розвідслужби. Для керівництва залишеними у складі Збройних сил органами військової розвідки була створена відносно невелика Розвідувально-диверсійна служба.

У січні 1949 р. у зв'язку з поверненням функцій з керівництва військовою розвідкою Міністерству збройних сил СРСР було відновлене Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил СРСР.

У 1992 р. ГРУ Генерального штабу Збройних сил СРСР увійшло до складу Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації.

ГРУ відігравало активну роль у російському вторгненні в Україну. Здійснювало активну розвідувальну та диверсійну роботу в Україні.

Керівники ГРУ

Заступники начальника ГРУ Артузов Артур Християнович (1934—1937 рр.) Мамсуров Хаджи-Умар Джіорович — генерал-полковник, перший заступник (1957—1968 рр.) Юрій Гусєв — генерал-полковник, перший заступник з січня 1986 р. до загибелі в автокатастрофі в 1992 р. Іванов Юрій Євгенович — генерал-майор (2006—2010 рр.).

Штаб-квартира Раніше штаб-квартира ГРУ розташована була в Москві в районі Ходинського поля, на Хорошевському шосе, де будинок № 76 (трохи в глибині кварталу). Будівництво штаб-квартири, що являє собою комплекс споруд загальною площею близько 70 тисяч м², всередині якого є ситуаційний центр, командний пункт, спортивний комплекс і басейн, було завершено восени 2006 року. Нова штаб-квартира розташована на вул. Гризодубової в м. Москва. Вартість будівництва склала 9,5 млрд руб.«Дом разведчика». «Ведомости», № 211 (1738), 9 ноября 2006 г. . Буквально в 100 метрах на північ від нової будівлі розташована і стара споруда, так званий «Акваріум».

Структура ГРУ Протягом історії свого існування структура ГРУ пережила кілька переформувань. У нинішньому вигляді, згідно відкритих і доступних джерел, структура ГРУ являє собою 13 основних управлінь та 8 допоміжних відділів з управліннями.

Основні управління: Перше Управління — країни Європейської співдружності (крім Великої Британії) Друге Управління — країни Північної і Південної Америки, Велика Британія, Австралія, Нова Зеландія Третє Управління — країни Азії Четверте Управління — країни Африки П'яте Управління — управління оперативної розвідки Шосте Управління — управління радіотехнічної розвідки Сьоме Управління — НАТО Восьме Управління — диверсійний (спецприз  «СП» — ) Дев'яте Управління — управління військових технологій Десяте Управління — управління військової економіки Одинадцяте Управління — управління стратегічних доктрин і озброєння Управління Дванадцять-біс — інформаційна війна

Допоміжні управління та відділи: Управління космічної розвідки управління кадрів Оперативно-технічне Управління Адміністративно-технічне Управління Управління зовнішніх відносин Архівний відділ Інформаційна служба

Загальна військова підготовка офіцерів ГРУ здійснюється в Новосибірському вищому військовому командному училищі, за спеціальностями: застосування підрозділів військової розвідки застосування підрозділів спеціальної розвідки

Спеціальна підготовка офіцерів ГРУ здійснюється в Академії ГРУ (Військово-дипломатична академія Міністерства оборони Російської Федерації). Підготовка здійснюється на трьох основних факультетах: Факультет стратегічної агентурної розвідки Факультет агентурно-оперативної розвідки Факультет оперативно-тактичної розвідки Інститут (філія Академії) ГРУ (м. Череповець)

При Академії працює ад'юнктура та Вищі академічні курси.

У структуру ГРУ також входять два науково-дослідних інститути, розташовані в Москві, відомі як 6-й і 18-й «Центральні науково-дослідні інститути».

Військові частини і з'єднання спеціального призначення (СП) ГРУ

Окремі роти «орСП» — окремі роти спецпризначенців, спецпризначенці на момент розпаду СРСР (у документах через заборону використання української мови в армії СРСР)Спецназ.орг — сообщество ветеранов спецназа России, СНГ и бывшего СССР : № Дислокація Підпорядкування Дата формування 75 Ньїредьгаза Південно-західний військовий округ (ВО) 77 Житомир 8 ТА, Прикарпатський ВО 78 Сімферополь 32 АК, Одеський ВО 92 Шекон СГВ 124 Капчагай САВО 227 ? СКВО 344 Уссурійськ 5 ОА, Далекосхідний ВО 459 Чирчик 40 ОА, ТуркВО 462 Виборг-7 (с. Гвардійський) 30 АК, Ленінградський ВО 525 Киргизстан ? 527 Равенсбрюк 2 ТА, ГРВН 571 Єлізово 25 АК, Далекосхідний ВО 602 Дрезден 1 ТА, ГРВН 670 Богданеч ЦГВ 771 Комсомольськ 43 АК, Далекосхідний ВО 775 ? ? 779 Чарбах 7 ОА, Закавказький ВО 792 Дессау, Кохштедт 3 ОА, ГРВН 793 ? 20 ОА, ГРВН 794 Нора 8 ОА, ГРВН 800 Баку 4 ОА, Закавказький ВО 806 Смоленськ Московський ВО 807 Петрозаводськ 6 ОА, Ленінградський ВО 808 Куйбишев Приволзький ВО 818 Тирасполь 14 ОА, Одеський ВО 822 Свердловськ (нині Єкатеринбург) Уральський ВО 827 Білогорськ 35 ОА, Далекосхідний ВО 876 Орджонікідзе 42 АК, Північно-Кавказький ВО 877 Мандал-Гобі 51 ОА, Далекосхідний ВО 899 Ведмежі озера ПДВ ? Новочеркаськ СКВО ? Гродно 28 ОА, Білоруський ВО ? Чернігів 1 ОА, Київський ВО ? Івано-Франківськ 38 ОА, Прикарпатський ВО

Окремі загони спецпризначенців «ОбрСП» — окрема бригада спецпризначенців, спецпризначенці на момент розпаду СРСР (у документах через заборону використання української мови в армії СРСР):