Еконо́міка Украї́ни — нова змішана економіка з доходом нижче середнього, розташована у Східній Європі. Основу української економіки становлять багатогалузева промисловість, сільське господарство і сфера послуг. Вона стрімко зростала з 2000 року до 2008 року, коли Велика рецесія почалася в усьому світі й досягла України. Економіка відновилася в 2010 році і продовжувала покращуватися до 2013 року. З 2014 по 2015 рік українська економіка зазнала серйозного спаду, причому ВВП у 2015 році був трохи вищим за половину свого значення в 2013 році. У 2016 році економіка знову почала зростати. До 2018 року українська економіка швидко зростала і досягла майже 80 % свого розміру в 2008 році.
Депресія 1990-х років включала гіперінфляцію та падіння економічного виробництва до менш ніж половини ВВП попередньої Української РСР. Вперше зростання ВВП було зафіксовано в 2000 році і тривало вісім роківUkraine. Macroeconomic indicators Національний банк України. Це зростання було зупинено світовою фінансовою кризою 2008 року. Українська економіка відновилася та досягла позитивного зростання ВВП у першому кварталі 2010 року. На початку 2010-х років було відзначено, що Україна володіє багатьма компонентами великої європейської економіки, такими як багаті сільськогосподарські угіддя, добре розвинена промислова база, висококваліфікована робоча сила та хороша система освіти. Вона також має важливі мінеральні ресурси.
На фоні нового раунду торговельних воєн з Росією у жовтні 2013 року українська економіка впала в рецесію. Попереднього літа український експорт до Росії суттєво скоротився через посилення прикордонного та митного контролю з боку РосіїRussia sets off trade war to prevent Ukraine from signing agreement with EU, says UDAR. Kyiv Post. 14 August 2013.Does Russia Have a Secret Plan for Ukraine?, The Atlantic (21 August 2013)Caught in a Zeitnot , The Ukrainian Week (6 August 2013). Анексія Криму Росією на початку 2014 року та війна на Донбасі, що почалася навесні 2014 року, завдали серйозної шкоди економіці України і завдали серйозної шкоди двом найбільш промисловим регіонам України. У 2013 році в Україні було нульове зростання ВВПAmid staggering destruction, eastern Ukraine looks to rebuild, Al Jazeera (28 September 2014). У 2014 році економіка України впала на 6,8 %,Ukraine's Economy Contracted By 6.8 Percent In 2014, RFE/RL (20 March 2015) і це продовжилося зі зниженням ВВП на 12 % у 2015 роціUkraine conflict taking heavy toll on economy says IMF, Radio Svoboda (30 October 2015). У квітні 2017 року Світовий банк заявив, що темпи економічного зростання України в 2016 році склали 2,3 %, що поклало край рецесіїUkraine's Economy is Recovering Modestly Despite Significant Headwinds, World Bank (4 April 2017). Незважаючи на ці покращення, Україна залишається найбіднішою країною Європи, що частково пояснюється високим рівнем корупції та повільними темпами економічної лібералізації та інституційних реформ.
У квітні 2020 року Світовий банк повідомив, що у 2019 році економічне зростання було стабільним на рівні 3,2 %, що було зумовлено хорошим урожаєм сільського господарства та секторами, залежними від внутрішнього споживання. У 2019 році споживання домогосподарств зросло на 11,9 % завдяки значним надходженням грошових переказів і відновленню споживчого кредитування, тоді як внутрішня торгівля та сільське господарство зросли на 3,4 та 1,3 % відповідно. У 2020 році через пандемію COVID-19 ВВП впав на 4,4 %. Через вторгнення Росії в Україну у 2022 році економіка країни може скоротитися на 35 %, вважають у Міжнародному валютному фонді.
Загальна оцінка За даними видання ЦРУ «The World Factbook», економіка України посідала 50-те місце серед усіх економік світу за номінальним ВВП (за паритетом купівельної спроможності) — у 2010 році він становив 305,2 млрд доларів США. Водночас за цим же показником (ВВП за ПКС), розрахованим на особу, Україна у цьому ж дослідженні «The World Factbook» 2010 року зайняла 133 місце серед 227 економік світу (з показником 6 700 доларів США). ВВП зріс порівняно з попереднім роком на 4,3 %, а ВВП на особу за ПКС становив 6,7 тис. доларів США (в 2007 р. — 7,1 тис. доларів США). За рівнем видатків на ведення домашнього господарства Україна посідає останнє місце серед країн Східної Європи.
У звіті британського Центру досліджень проблем економіки й бізнесу (CEBR) прогнозується, що між 2021 і 2036 роками Україна підніметься з 55-го на 53-е місце в рейтингу економік світу.
Загальні вихідні економічні ресурси
Україна — потенційно багата країна, господарський комплекс якої становлять такі види промисловості, як важке машинобудування, чорна та кольорова металургія, суднобудування, виробництво автобусів, легкових і вантажних автомобілів, тракторів та іншої сільськогосподарської техніки, тепловозів, верстатів, турбін, авіаційних двигунів і літаків, обладнання для електростанцій, нафто-газової та хімічної промисловості тощо. Крім того, Україна є потужним виробником електроенергії.
В Україні налагоджено виробництво ракетоносіїв, супутників і обладнання для дослідження космосу. Україна є значним виробником військової техніки: танків, військово-транспортних літаків, зенітно-ракетних комплексів, оптичного обладнання.
Літаки типу «АН», ліхтеровози, крокуючі екскаватори, точні верстати, електрозварювальні прилади виготовляються за новітніми технологіями та відповідають найвищим світовим стандартам.
Україна — транзитна держава, через яку проходить 5 з 10 міжнародних транспортних коридорів Європи. Розвинені всі сучасні види транспорту — залізничний, автомобільний, річковий, морський, трубопровідний і повітряний. Головні морські порти: Одеса, Чорноморськ, Херсон, Ізмаїл, Маріуполь, Керч. Основна водна артерія — Дніпро, судноплавні також Десна, Прип'ять, Дністер, Дунай. Летовища є в усіх обласних центрах, у багатьох із них, а також у Києві — міжнародні. Серед інших діють нові авіакомпанії («Міжнародні авіалінії України» тощо).
Основні індикатори економіки
Інфляція менше 5% позначена зеленим. Позначка * — роки з розрахунковими значеннями. РікВВП (у млрд дол. США за ПКС)ВВП на душу населення (у дол. США за ПКС)ВВП (у млрд дол. США номінальний)ВВП на душу населення (у дол. США номінальний)Зростання ВВП (реальне)Рівень інфляції (у %)Рівень безробіття (у %)Державний борг (у % від ВВП)1992331.16,382.722.2427.9н/зн/зн/зн/з1993290.85,623.035.0677.3-14.2%4734.9%н/зн/з1994229.04,463.738.0741.0-22.9%891.2%н/зн/з1995205.34,034.938.3752.3-12.2%376.7%14.8%н/з1996188.13,732.646.1914.3-10.0%80.2%10.0%н/з1997185.63,714.551.91,037.9-3.0%15.9%9.8%28.9%1998184.23,716.943.3874.3-1.9%10.6%11.3%46.5%1999186.43,794.632.7665.0-0.2%22.7%11.9%59.0%2000201.84,147.732.3664.45.9%28.2%11.5%43.8%2001224.54,654.737.9784.98.8%12.0%10.8%36.7%2002240.15,021.342.3885.35.3%0.8%9.6%33.6%2003268.15,651.950.11,055.99.5%5.2%9.1%29.4%2004307.86,535.564.81,374.811.8%9.0%8.6%24.8%2005327.37,001.686.01,839.53.1%13.5%7.2%17.7%2006363.17,813.6107.82,319.37.6%9.1%6.8%14.8%2007403.58,734.2143.33,101.48.2%12.8%6.4%12.3%2008420.29,142.8181.33,944.72.2%25.2%6.4%20.4%2009359.17,842.9117.12,557.3-15.1%15.9%8.8%35.4%2010378.38,296.0136.02,982.84.1%9.4%8.1%40.6%2011407.28,959.2163.23,589.65.5%8.0%7.9%36.9%2012426.09,388.8175.73,872.50.2%0.6%7.5%37.5%2013486.410,749.4179.63,968.90%-0.3%7.2%40.5%2014462.010,804.3130.63,053.6-6.6%12.1%9.3%70.3%2015435.510,224.990.52,124.3-9.8%48.7%9.1%79.5%2016475.711,215.993.32,200.02.4%13.9%9.5%79.5%2017504.211,942.8112.12,655.72.4%14.4%9.7%71.6%2018534.212,725.0130.93,118.33.5%10.9%9.0%60.4%2019561.213,447.4154.03,690.13.2%7.9%8.5%50.5%2020547.313,213.6156.63,780.1-3.7%2.7%9.2%60.5%2021591.514,427.9199.84,874.33.4%9.4%9.8%48.9%2022449.012,886.2160.54,606.8-29.1%20.2%24.5%78.5%2023*474.814,304.9173.45,224.62.0%17.7%19.4%88.2%2024*501.014,878.0186.35,530.63.2%13.010.6%98.6%
Історія
До 1917 Географія здавна впливала на економіку українських земель. Багаті родючі ґрунти (наприклад, чорнозем) зробили цю територію «житницею»: для Стародавньої Греції а також для ранньомодерної Європи. Важливого значення набуло підтримання торговельних коридорів – шляху з варяг у греки та доступу через протоки до середземноморського світу. Мінеральні ресурси сприяли індустріалізації, зокрема на Донбасі, починаючи з XIX століття.
Відсутність безпечних кордонів означала неодноразові перерви в економічному розвитку. та інші завойовники – половці, монголи, татари, наприклад, іноді вважали грабіж важливішим за сприяння економічному розвитку. У XVI-XVIII століттях пустки Дикого поля залишали значну частину України як територію умовно мілітаризованих форпостів, до того як царська Росія поширила свою владу на регіон у XVII та XVIII століттях.
Українська революція
Радянський період 1921-1991
До проголошення незалежності економіка УРСР становила значну частину економіки СРСР. Держплан СРСР спільно з українським Держпланом розробляв п'ятирічні плани розвитку економіки УРСР як інтегральної частини радянської економіки.
Українські підприємства були підлеглі союзним міністерствам у Москві або республіканським міністерствам у Києві. В останні роки існування СРСР економіка страждала від хронічного дефіциту товарів.
1991-2000 24 серпня 1991 року Україна проголосила незалежність від Радянського Союзу. У наступні роки економіка нової країни зазнала величезного падіння виробництва та стрімкої інфляціїWhy is Ukraine's economy in such a mess?, The Economist (5 Mar 2014). На початку 1990-х років Україна пережила гіперінфляцію через відсутність доступу до фінансових ринків і масову монетарну експансію для фінансування державних витрат, тоді як виробництво різко скоротилося. Величезне падіння виробництва та стрімке зростання інфляції на той час були характерними для більшості колишніх радянських республік, але Україна була однією з найбільш постраждалих від цих проблем.
Після 1991 підприємства, незважаючи на формальну приналежність до державної власності, потрапили під контроль своїх директорів. До 1996 близько 6 тис. середніх і великих підприємств стали акціонерними товариствами, а до 1998 було приватизовано 45 тис. невеликих підприємств і майже 99 % магазинів роздрібної торгівлі, підприємств торгівлі та сфери послуг.
Під час і після розпаду СРСР Україна пережила жорстоку економічну депресію: падіння економіки та гіперінфляція зумовили дуже суттєве скорочення ВВП.
Різко ускладнило економічну ситуацію рішення керівництва країни не запроваджувати відразу повноцінну національну грошову одиницю, а поступово виходити з рубльової зони і спочатку запровадити сурогатні гроші — купоно-карбованці Інтерв'ю док. е.н. А. Шарова «Дзеркалу тижня» .
Національний Банк України ввів в обіг купоно-карбованці (фактично карткова система) багаторазового використання з 10 січня 1992 року. З введенням купоно-карбованців у готівковому обігу в Україні одночасно перебували дві валюти — радянські рублі та українські купоно-карбованці. Для розрахунків за продовольчі та промислові товари приймали винятково купоно-карбованці; для розрахунків за послуги та для інших видів платежів приймали як рублі, так і купоно-карбованці за курсом 1:1. У перші місяці після введення, виходячи з ширшої вживаності купоно-карбованців, вони цінились трохи більше за радянські рублі. Поступово, у квітні 1992 року, весь готівковий обіг заповнився купоно-карбованцями. У листопаді 1992 року рублі були замінені на купоно-карбованці і в безготівковому обігу.
Запроваджуючи купоно-карбованці, планували їхнє використання лише упродовж 4—6 місяців, проте вони проіснували аж до 1996 року, і є думка, що купоно-карбованці узяли на себе весь інфляційний удар.
У відповідь на цю гіперінфляцію Національний банк України у вересні 1996 року замінив національну валюту, карбованець, на гривню та зобов'язався підтримувати її стабільність по відношенню до долара СШАPresident's Decree dated 26 August 1996, published on 29 August. Валюта залишалася нестабільною до кінця 1990-х років, особливо під час російської фінансової кризи 1998 року.