Ноосфе́ра ( — «розум» і  — «сфера») — частина Землі й навколопланетного простору, в якому виявляється вплив людини. Сучасна стадія розвитку біосфери, пов'язана з появою в ній людства і його діяльності. Сфера, де найважливішу роль в розвитку природи відіграє розум людиниНоосфера // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь: Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2..

Ця сфера позначається також термінами «антропосфера», «біотехносфера».

Походження терміну

Слово створене у семантичному зв'язку і лексичній аналогії з «атмосферою» і «біосферою». Як зазначив В. І. Вернадський відповідний термін було введено французьким математиком та філософом Едуардом Ле Руа разом з його другом Тейяром де Шарденом після їх детального знайомства з вченням Вернадського про біосферу під час його лекцій у Парижі в 1923 р. При цьому Ле Руа визначав ноосферу як сучасну стадію, що її геологічно переживає біосфера«Evolution on Rails»: Mechanisms and Levels of Orthogenesis by Georgy S. Levit and Lennart Olsson.Ціннісні виміри «ноосферної парадигми» / Л. С. Хашиєва // Новий Колегіум. — 2017. — № 2. … Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NovKol_2017_2_8..

Концепція ноосфери Відповідно до оригінальної теорії Вернадського, ноосфера є третьою у послідовності таких основних фаз розвитку Землі як утворення геосфери (неживої природи) та біосфери (живої природи).

Так само, як біосфера утворюється взаємодією всіх організмів на Землі, ноосфера складається усіма розумами, що взаємодіють.

Ноосферу можна розглядати як єдність «природи» і культури (в широкому тлумаченні останньої — з техносферою включно), особливо починаючи з того моменту, коли «культура» досягає (за силою впливу на біосферу та геосферу) потужності «геологічної сили».

Серед складових частин ноосфери виокремлюють антропосферу (сукупність людей як організмів), техносферу (сукупність штучних об'єктів, створених людиною, та природних об'єктів, змінених в результаті діяльності людства) та соціосферу (сукупність соціальних факторів, характерних для даного етапу розвитку суспільства і його взаємодії з природою).

Розглядаючи означену єдність природи та культури (у їхній взаємодії) у розвитку ноосфери доцільно розрізняти дві стадії: Ноосфера у стадії її становлення, в процесі стихійного розвитку, починаючи з моменту виникнення «людини розумної»; Ноосфера, що свідомо удосконалюється спільними зусиллями людей в інтересах як людства в цілому, так і кожної окремої людини.

Український вчений С. А. Подолинський, обрахувавши баланс енергії для планети Земля, показав залежність ноосфери від джерел енергії і їхній культурний вплив на формування економіки і соціуму Землі. Цим він дав поштовх і підґрунтя працям Вернадського, Ціолковського та інших космістів. Космізм в роботах Ціолковського К. Е. і Чижевського О. Л. дає нову якість розуміння і межам ноосфери. У такому розумінні ноосфера розповсюджена в пізнанні засобами телескопів до меж далеких галактик, і ми отримали інформацію про аномалії сонячної планетарної системи проти норми, що переважає у Всесвіті. У межах руху космічних зондів, планетарних роботів-дослідників, Марс почав відкривати свої таємниці. Вже розробляються проекти освоєння інших планет і космічного простору. Ноосфера розширюється і переміщенням в просторі — послання у 60-х для позаземних цивілізацій про людство на планеті Земля біля Сонця на краю галактики.

На думку О. Т. ЗвєрєваЗверев А. Т. Основные законы экологии. — М.: Изд. дом Паганель, 2009. — 171 с., основними законами ноосфери є: Історичні передумови (закономірності) виникнення ноосфери (В. І. Вернадський) Закон ноосфери В. І. Вернадського Фундаментальна константа ноосфери — моральність Закон необхідності перемоги екологічного світогляду Закон неминучості збільшення ролі екополітики Принципи наростання цілеспрямованого впливу людей на систему людина — суспільство — природа Закон гармонійного примирення свободи і національних особливостей з плануванням і об'єднанням (П. Тейяр де Шарден) Закон єднання дій та ідей людства (В. І. Вернадський)

Концепція і модель Ноосфери є корисною для кращого розуміння процесу розвитку людства, вирішення міжнаціональних і міжрегіональних проблем, екологічних проблем, проблем війни і миру, ін.

Критика ідеї ноосфери

Останнім часом у деяких працях екологів, істориків і філософів піддається критиці вчення В. І. Вернадського про ноосферуБорейко В. Е. Прорыв в экологическую этику. — К.: КЭКЦ, 2013. — 168 с. Винер Д. Экологическая идеология без мифов // Гуман. экол. журн. — 1999. — Вып. 1. — С. 56-67. Штильмарк Ф. Р. Реймерс как верующий эколог // Гуман. экол. журн. — 2001. — Вып. 2. — С. 9-12. Левит Г. С. Критический взгляд на ноосферу В. И. Вернадского // Природа. — 2000. — № 5. — С. 71-76. Олескин А. В. Биополитика. — М.: Изд-во МГУ, 2001. — 423 с. Поздняков А. В. Добрыми намерениями мостится дорога в ад // Биосфера. — 2003. — № 3. Назаров В. Пусть стороники «ноосферы» мне возразят // Знание-сила. — 2003. — № 12. — С. 38-43. Кутырев В. А. Естественное и искусственное — борьба миров. — Н. Новгород, 1994. — 199 с. . Так, відомий американський історик охорони природи Д. Вінер назвав вчення про ноосферу «утопічною і науково неспроможною ідеєю». Російський еколог Ф. Р. Штільмарк вважає: «Сама по собі ідея ноосфери, ідея гармонійного злиття природи і суспільства, в основі своїй є глибоко релігійною і на нинішній день є утопічною». Німецький філософ єврейського походження Г. С. Левіт вважає, що «концепцію переходу біосфери в ноосферу» не можна вважати науковою. Російський філософ В. О. Кутирев вважає: «Це вчення з самого початку несло в собі елементи утопії … Зараз ноосфера в стадії інтенсивного втілення і за масштабами суперничає з „чистою“ біосферою. З'явилася загроза існуванню природи як самостійної цінності». «В основі вчення про ноосферу — звичайне людське марнославство. Ми не можемо керувати природою, тому що не знаємо мети її розвитку», — вважає російський еколог О. В. Поздняков. Цікаво, що ідею ноосфери не сприйняли не тільки багато сучасних екологів, істориків і філософів, але і близькі учні та друзі В. І. Вернадського — академік О. Є. Ферсман, К. О. Ненадкевич, О. П. Виноградов.

Ось що пише з цього приводу В. Назаров:

Згадки у масовій культурі

У субкультурі комп'ютерних ігор кілька разів вживалося поняття «ноосфера», хоча її значення не пов'язане з початковим (зокрема, в іграх S.T.A.L.K.E.R. та Warhammer 40,000). У серії ігор S.T.A.L.K.E.R. контакт з ноосферою спричинив появу на території Чорнобильської зони відчуження аномальної зони. Також у S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля вказано, що згідно дослідженням вчених С-Свідомості, після появи Зони, розумні істоти після смерті здатні існувати у ноосфері у вигляді чистого розуму, у так званій Тонкій матерії.

З 2014 року в Україні працює Noosphere Engineering School  — дослідні лабораторії на базі провідних університетів України. Школа заснована Максом Поляковим, за однойменною ідеологією. У 2016 році з ініціативи Полякова також створено громадську організацію «Асоціація Ноосфера », яка займається просвітницькими заходами для молоді на теми космосу, інновацій та робототехніки.

Див. також Ноократія Зона життя Теорія еволюції Ноосферологія П'єр Тейяр де Шарден Ноокларки

Примітки

Література

Georgy S. Levit: Biogeochemistry, Biosphere, Noosphere: The Growth of the Theoretical System of Vladimir Ivanovich Vernadsky (1863—1945) ISBN 3-86135-351-2 М. Булатов. Ноосфера // Владимир Иванович Вернадский. «Несколько слов о ноосфере»; Владимир Иванович Вернадский. «Научная мысль как планетное явление »; Голубець М. А. Від біосфери до соціосфери. — Львів: Поллі, 1997. — 256 с.; Eric Steven Raymond «Homesteading the Noosphere »;

Філософія ноосфери / М. О. Булатов, К. С. Малеев, В. П. Загороднюк та ін. — К.: Наук, думка, 1995. — 150 с. Буряк В. В. Основи вчення про ноосферу. — Сімферополь: ДІАЙПІ, 2010. — 126 с. Буряк В. В. «Динамика культуры в эпоху глобализации: ноосферный контекст»: монография / В. В. Буряк. — Симферополь: ДИАЙПИ, 2011. — 462 с.

Посилання

«Evidence for the Akashic Field from Modern Consciousness Research» by consciousness researcher [Dr. Stanislav Grof, M.D.] http://www.lawoftime.org/GRI/GRI.html# The Place of the Noosphere in Cosmic Evolution (pdf) http://noosphere.princeton.edu/ Global Consciousness project at Princeton Fortaleciendo la Inteligencia Sincrónica Unidad de Ciencia Noosféricas de la Universidad del Mar en Chile https://web.archive.org/web/20070410154057/http://transhumanism.org/index.php/WTA/declaration/ https://web.archive.org/web/20070715200956/http://odeo.com/channel/105280 «Just Say Yes to the Noosphere», a Podcast from Stanford Law School Omega Point Institute Noosphere, Global Thought, Future Studies Noosphere and Homo Noeticus Semandeks A web application that tries to imitate Noosphere Synaptic Web States that the Web is the substrate for the «sphere of human thought»