Мико́лай Пото́цький (; бл. 1593 — 20 листопада 1651) — магнат, військовий та державний діяч. Польний гетьман коронний (1637—1646), Великий гетьман коронний Речі Посполитої (1646—1651). Мав прізвисько «Ведмежа лапа» ().
Біографія
Походив з магнатського роду Потоцьких, був сином Якуба Потоцького — власника (дідича) частини Золотого Потоку, Єзуполя (тому в деяких документах підписувався Миколай на Єзуполі Потоцький)Акти ґродські і земські… — Lwów, 1931. — Т. 24. — 586 s. — S. 296, 517. .
Правдоподібно, у 1604–1609 роки навчався в Замойській академії (разом з Томашем Замойським, Миколаєм Остроругом, також навчався верхової їздиMajewski W. Potocki Mikołaj h. Pilawa (zm. 1572) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVIII/1. — Zeszyt 116. — S. 105. ).
1611 року брав участь у боях під Смоленськом. Під час Цецорської битви 1620 року як ротмістр потрапив у татарський полон, але незабаром був звільнений після виплати 40000 талерів (кошти надав князь Криштоф ЗбаразькийCzołowski A. Z przeszłości Jezupola i okolicy… — S. 77.). Після повернення з неволі взяв участь у серії військових кампаній, зокрема, проти козаків. З титулом «воєводич брацлавський» був призначений королем одним з комісарів для укладення Куруківської угоди у 1625 роціЩоденник походу проти запорізьких козаків // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К. : Наукова думка, 1995. — С. 398—399. — ISBN 5-319-01072-9..
На рубежі 1626/1627 років, після від'їзду гетьмана Станіслава Конецпольського на вальний сейм, діє як полковник у боях проти армії шведів у Померанії. У 1633 р. призначений як староста генеральний Поділля, разом із Яремою Вишневецьким і Станіславом Конецпольським біля Панівців розбив турецьку армію на чолі з Абазею-пашею.
Керував придушенням козацьких повстань в Україні, що їх очолювали Павло Павлюк у Кумейківськії битві, Карпо Скидан, Дмитро Гуня, Яків Острянин.
Польський історик Шимон Окольський супроводжував його в каральних (відзначився особливо жорстокими розправами над повстанцями) експедиціях 1637 р. і 1638 р. (описав у творах, склав дуже важливий матеріал для історії цього періоду).
1643 р. захворів; після відвідин та молитов в домініканському монастирі в Підкамені одужавBarącz S. Wiadomość o klasztorze WW. OO. Dominikanów w Podkamieniu . — Lwów, 1858. — S. 9. . Ґійом Левассер де Боплан узимку 1646—1647 років брав участь у незвично важкій і невдалій «виправі» М. Потоцького проти татар на «Мурафському шляху»Buczek K. Beauplan Wilhelm Le Vasseur (†1673) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności — Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — T. 1. — S. 385. Reprint: Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — ISBN 83-04-03484-0..
У 1648 році був винен і протягом певного часу не сплачував львівському купцю Філіппові Дуччі 6180 злотихŁoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku . — Lwów : Gubrynowicz i Schmidt, 1890. — S. 117—119. .
Під час Хмельниччини керував урядовими військами Речі Посполитої; був розгромлений у Корсунській битві 1648 року. Разом з польним коронним гетьманом Марціном Калиновським потрапив у полон, виданий Богданом Хмельницьким кримському ханові. Після двох років визволений за великий викуп, щоб помститися за загибель сина Стефана і його війська у Корсунській битві, наказав зруйнувати м. Корсунь. Командував військами Речі Посполитої у Берестецькій битві 1651 року. Брав участь у підписанні Білоцерківського договору 28 вересня 1651 р. Став обозом в околицях Білополя поблизу Бердичева, 22 жовтня передав повноваження через хворобу (ревматизмMajewski W. Potocki Mikołaj h. Pilawa (ok. 1593—1651)… — S. 109.).
Помер 20 листопада 1651 в Хмільнику (дані Станіслава Осьвенціма; за Чоловським — у ЛетичевіС. 88.), або в Ловичі (малоймовірно, дані з листа Л. Фантоне кардиналу В. Орсіні). Був похований у домініканському костелі в Єзуполі (храм виконував роль родової усипальниці батька Якуба Потоцького, його нащадків).
Посади Був воєводою брацлавським, писарем польним коронним (1636). У 1637—1646 Польний гетьман коронний, у 1646—1651 — Великий гетьман коронний. У 1642 староста остерський, в 1643 р. — староста черкаський (передав зятю А. Казановському), пізніше (з березня 1646) — староста барський, каштелян краківський. Був старостою люблінським (після Берестецької битви), летичівським, кам'янецькимJanas E., Kłaczewski W., Kurtyka J, Sochacka A. (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków. — Kórnik, 1998. — S. 132—133. — ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. (передав сину Пйотру), остерським, ніжинським (передав сину Стефану), белзькимPotocki . — S. E2. .
Власність Золотий Потік (частина), Єзупіль, Тисмениця, Богородчани, «ключ Браїлівський» з Потоком і Станіславчиком на Поділлі.
Меценат Фундатор римо-католицької парафії (1630) — S. 722. , костелу і кляштору домініканців (разом з першою дружиною Зофією) в Тисмениці (1631), 1641 року додав їм (з другою дружиною Ельжбетою) 10000 злотих, 1638-го — виділив десятину з доходів Летичівського староства для домініканців в Летичеві. 1643 року допоміг зятю Адаму Казановському при фундації костелу і кляштору домініканців в Черкасах.
Сім'я Перша дружина — Зофія з Фірлеїв, внучка Яна Фірлея, донька Пйотра ( 1619). Діти: Пйотр Стефан Миколай Маріанна Вікторія.
Друга — Ельжбета Казановська, донька Марціна. Діти: Якуб Домінік Йоанна.
У кінематографі Гетьман (2015) — фільм режисера Валерія Ямбурського
Примітки
Джерела та література Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000. Підкова І., Шуст Р. (редактори) Довідник з історії України. — К. : Генеза, 1993. Щербак В. О. Потоцький Микола // Сікора Р. З історії польських крилатих гусарів. — К. : Дух і літера, 2012. — ISBN 978-966-378-260-7. Інформація про книгу в інтернет-магазині українського видавця. Barącz S. Wiadomość o klasztorze WW. OO. Dominikanów w Podkamieniu . — Lwów, 1858. — 32 s. Czołowski A. Z przeszłości Jezupola i okolicy. — 163 s. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. III. — 938 s. — S. 682—709. Majewski W. Potocki Mikołaj h. Pilawa (ok. 1593—1651) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1984. — T. XXVIII/1. — Zeszyt 116. — 1—176 s. — S. 103—110.
Посилання
Микола Аркас. Історія України-Русі: Період 2, 2 частина . Битва під Берестечком Потоцький Микола Potoccy (01) Mikołaj Potocki h. Pilawa (ID: 5.731.451)
ПопередникЯкуб Потоцький Староста смотрицький1615 НаступникОлександр Гумецький ПопередникСтефан Потоцький Староста генеральний подільський1631-1642/1643 НаступникПетро Потоцький ПопередникМартин Казановський Староста ніжинський1636 НаступникЄжи Себастьян Любомирський ПопередникЛукаш Жолкевський Воєвода брацлавський1636-1646 НаступникДомінік Олександр Казановський ПопередникМартин Казановський Польний гетьман коронний1637-1646 НаступникМартин Калиновський ПопередникСтефан Аксак Староста остерський1642-1551 НаступникБогуслав Лещинський ПопередникСтаніслав Конецпольський Великий гетьман коронний1646-1651 НаступникСтаніслав Ревера Потоцький ПопередникЯків Собеський Каштелян краківський1646-1651 НаступникСтаніслав Варшицький