Віргінські острови — група з приблизно 100 островів, крайня північна частина Навітряних островів в архіпелазі Малих Антильських островів у Вест-Індії. Основна стаття доходів — туризм.
Острови складаються з Американських Віргінських Островів із населенням 108 612 (2000) та площею 350 км².: Сент-Томас (столиця — Шарлотта-Амалія), Сен-Круа, Сент-Джон і ще 50 острівців; — і Британських Віргінських Островів із населенням 22 016 (2005) та площею 150 км².: Тортола (столиця — Род-Таун), Верджін-Горда, Анегада, Джост-Ван-Дайх і ще 40 острівців).
Американські Віргінські Острови були куплені в Данії в 1917 році, стали неінкорпорованою територією США. Британські Віргінські Острови, завойовані у Нідерландів англійськими поселенцями в 1666, мають внутрішнє самоврядування.
Історія Першими мешканцями Віргінських островів були представники народів араваків і карибів. Значна частина з них, за оцінками дослідників, загинула в колоніальний період внаслідок поневолення, поширення завезених ззовні хвороб та воєн, спричинених європейською колонізацією.
Згодом на островах оселилися європейські колоністи, які заснували цукрові плантації та щонайменше одну тютюнову плантацію, а також завозили поневолених людей з Африки. Нащадки поневолених становлять нині більшість населення архіпелагу та поділяють спільну афро-карибську культурну спадщину з іншими англомовними регіонами Карибського басейну. Подібно до Пуерто-Рико, Віргінські острови, що перебували під владою Іспанії, були передані Сполученим Штатам Америки у 1898 році. США фактично перебрали контроль над островами після підписання перемир'я, яке припинило бойові дії під час іспано-американської війни. У результаті договору 1916 року між Сполученими Штатами Америки та Данією (ратифікованого США у 1917 році) Данія продала Данські Віргінські острови Сполученим Штатам за 25 мільйонів доларів у золоті.
Див. також Американські Віргінські острови Британські Віргінські острови
Примітки
Посилання Офшорна зона Віргінські острови //