Загальна сонна артерія () — парна артерія, що бере початок у грудній порожнині, права від плечоголовного стовбура () та ліва — від дуги аорти (), тому ліва загальна сонна артерія на декілька сантиметрів довше правої. Постачає кров до мозку, органів зору та в більшу частину голови.
Анатомія
Загальна сонна артерія підіймається майже вертикально вверх та виходить через верхній отвір грудної клітки (apertura thoracis superior) у ділянку шиї. Тут вона розташовується на передній поверхні поперечних відростків шийних хребців та м'язів, що їх покривають, збоку від трахеї та стравоходу, позаду грудинно-ключично-сосцеподібного м'яза та предтрахеальної пластинки фасції шиї із закладеним до неї лопатково-під'язиковим м'язом, (). Ззовні від загальної сонної артерії розташовується внутрішня яремна вена (), а позаду у жолобку між ними — блукаючий нерв (). Загальна сонна артерія за ходом своїх розгалужень не дає й на рівні верхнього краю щитоподібного хряща поділяється на: зовнішню сонну артерію (), внутрішню сонну артерію ().
У місця розгалуження є розширення загальної сонної артерії — каротидний синус (), до якого прилягає невеликий вузлик — сонний гломус ().
Нормальна та патологічна фізіологія Нормальний кровотік для головного мозку становить 55 мл/100 г тканини, а потреба в кисні 3,7 мл/хв/100 г. Такий об'єм кровопостачання забезпечується звичайними артеріями з нормальною інтимою та непорушеним просвітом судин. Можливе, внаслідок різноманітних причин (атеросклероз, неспецифічний аорто-артеріїт, фіброзно-м'язова дисплазія, колагеноз, туберкульоз, сифіліс та ін.), звуження просвіту сонних артерій призводить до зменшення кровопостачання головного мозку, порушенню в ньому обмінних процесів та його ішемії. У більш ніж 90 % випадків причиною розвитку даної патології є атеросклероз — хронічне захворювання судин з формуванням у їхніх стінках вогнищ ліпідних (холестеринових) бляшок з наступним їх склерозуванням та кальцифікацією, що призводить до деформації та звуженню просвіту судин до їхньої повної оклюзії.
Джерела