Рудники Іранкух – сукупність гірничодобувних майданчиків, що здійснюють або здійснювали розробку свинцево-цинкових родовищ гірського масиву Іранкух (південні околиці Ісфагану).
У 1962 році на західній стороні Іранкуха почав роботу руднику Колахдарвазе (Kolahdarvazeh), де видобували окислену руду з вмістом цинку близько 30%. Станом на середину 2000-х років Колахдарвазе вже був випрацьований, натомість продовжували діяльність розташовані на східній стороні масиву рудники Гушфіл (Goushfil або Gushfill) та Таппех-Сорх (Tappeh Sorkh), запаси сульфідної руди на яких оцінювались у 4,3 млн тонн із вмістом цинку 11,6% та 5 млн тонн із вмістом цинку 5,4% відповідно. Джерело від 2022 року вказувало, що руда з Гушфіл містить вже лише 5,5% цинку, а також 0,95% свинцю та 700 грам срібла на тонну.
Розробку всіх трьох родовищ організували відкритим способом, при цьому є відомості, що глибина кар’єру Гушфіл досягнула 250 метрів. В 2006-му після відпрацювання запасів в контурі кар’єру на Гушфіл також узялись за підземну розробку.
Вилучена руда надходить на збагачувальну фабрику, розташовану поруч з Колахдарвазе. Джерело від 1997 року рахувало потужність фабрики як 1,5 тисячі тонн сульфідної руди на добу. Також відомо, що в 2021 році з Гушфіл вилучили 580 тисяч тонн руди.
Розробку копалень провадить компанія BAMA.Numerical modelling of the groundwater inflflow to an advancing open pit mine: Kolahdarvazeh pit, Central Iran Saeed Bahrami
Примітки