Лев Іванович Кусаков (, *-†близько 1872, м. Ставрополь) — генерал-майор, останній наказний отаман Чорноморського козачого війська, начальник штабу «Кубанское казачество и его атаманы» / Ф. А. Щербина, Е. Д. Фелицын. — : Вече, 2008. — 318 с. — Чорноморського козачого війська.
Життєпис Він походив із дворян Курської губернії, народився в родині генерал-лейтенанта (*1748-†1804) «Иван Саввич Кусаков», редактор Вячеслав Румянцев, Биографический указатель, ХРОНОС: Всемирная история в интернете / Энциклопедия «Воронежская губерния». Автор-составитель А. Н. Юрасов. Раздел «Погоны золотые». 2021 та Надії Іванівни Кусакової Г. Беликов, «Усадьба генерала Кусакова», г. Ставрополь, 2018.. Здобув домашню освіту.
У 1818 р. почав військову службу унтер-офіцером у 2-у карабінерському полку.
З 1 квітня 1819 р. служба офіцером «Список генералам по старшинству», , Печатано в военной типографии, 1859 г. — С. 445, XIV (Кусаковъ Левъ Ивановичъ)., отримав звання прапорщика.
В 1831 р. брав участь у боротьбі російських військ проти польських повстанців.
У 1833 р. Кусакова направили на Кавказ служити при командувачеві Кавказької лінії та військ Чорноморії , де він брав участь у двох військових експедиціях (1834, 1837) Последние наказные атаманы, «В память о прошлом и в назидание будущим поколениям», сетевое издание «Кубановедение», 19.11.2025 / "Газета «Краснодарские известия». Главный редактор: Вербицкий В. В., за відмінність у яких він отримав чин майора.
У 1838 р. він отримав посаду чергового штаб-офіцера штабу військ Кавказької лінії та Чорноморії.
У 1844 р. отримав звання полковника.
22 травня 1956 р. (11.04.1854) р. він отримав звання генерал-майора.
У 1854—1861 рр. був начальником штабу Чорноморського козачого війська та був у 1857 р. головним помічником Філіпсона Генерал-майор Кусаков Лев Иванович. Глава 9.6 Управление и самоуправление. Станица Гостагаевская..
З 1 жовтня 1860 р. до 5 травня 1861 р. обіймав посаду наказного отамана Чорноморського війська Биографический словарь. «Высшие чины Российской империи (22.10.1721-2.03.1917)», Т.II (И-П). В 4-х томах / Сост. Е. Л. Потемкин. — , 2017—661 с. — .
Після виходу у відставку в травні 1861 р. Кусаков займався господарством у своєму маєтку у Ставропольській губернії, жив у власному будинку м. Ставрополя. Похований . Могилу його зруйнували комуністи СРСР Анатолий Чернов-Казинский (член Союза журналистов РФ), «История улицы Советской в Ставрополе», 16.10.2015; Общественно-политическое издание с 1917 года «Ставропольская правда»
Щербина Ф. А. написав характеристику про Кусакова Л. І.:
Нагороди У 1847 р. орден св. Анни 2 ступеня, 01.01.1847 (№ 7580) орден св. Георгія 4 ступеня за 25 років вислуги, у 1850 р. императорська корона до ордену св. Анни 2 ступеня, у 1852 р. орден св. Володимира 3 ступеня, ; орден св. Станіслава 1 ступеня «Списокъ генераламъ по старшинству» (исправлено по 13-е марта), , Печатано въ военной типографіи, 1861 г. — С. 590, XI (Кусаковъ Левъ Иванов.), грошова винакорода 1000 рублів, 300 руб., 857 руб., двічи піврічне жалування.
Примітки
Джерела Биографический словарь. «Высшие чины Российской империи (22.10.1721-2.03.1917)», Т.II (И-П). В 4-х томах / Сост. Е. Л. Потемкин. — , 2017—661 с. — .
Посилання
, Лавер О. Г. (Ужгород), Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Історія», вип.26, 2011. — С.21 (виноска № 12). «Кусаков Лев Иванович», СОЮЗ КАЗАЧЬЕЙ МОЛОДЁЖИ КУБАНИ, г. Краснодар. Лев Иванович Кусаков, Активный туризм на Юге России.