Astrolab B або «Шумерський, вавилонський та ассирійський календар» — назва месопотамської компіляції, яка перераховує положення планет, зір та сузір'їв у щорічному календарі на клинописних табличках.

Походження Уже в шумерських написах III тисячоліття до н. е. зорі та сузір'я ототожнювали з головними божествами. У наступні епохи їхня видимість на нічному небі визначала релігійні культи та процесії. Шумерський термін MUL вживали як узагальнену назву для понять «планета/зоря/сузір'я», оскільки мерехтливі планети вважали зорями, а сузір'я складалися з окремих зір.

MUL ставили перед відповідним об'єктом як детермінатив, наприклад MULBAN («лук») для сузір'я Великий Пес. Шумерські назви пізніші династії та сусідні народи перейняли майже без змін, лише узгоджуючи їх у календарі з фактичними умовами видимості.

Деякі дослідники вбачають у клинописній серії MUL.APIN спорідненість з Astrolab B, однак це різні тексти, створені в різні часи. Якщо Astrolab B є окремим текстом, то MUL.APIN упродовж багатьох століть копіювали та використовували як своєрідний компендіум.

Зорі та сузір'я в усіх вавилонських текстах неможливо ідентифікувати з повною певністю. Нині тривають відповідні дослідницькі проєкти, однак відсутні дані не можна доповнити необґрунтованими здогадками.

Принцип упорядкування компіляції Astrolab B Нічне небо поділяли на три частини, підпорядковані верховним шумерським божествам Ану, Енлілю і Енкі. Кожне божество мало дванадцять назв місяців для своєї «сфери нагляду». Кожен місяць складався з трьох «божественних тижнів», що тривали по десять днів. Кожному тижню відповідало небесне тіло, пов'язане з відповідним божеством. Таким чином утворювалися 36 «MUL-об'єктів».

Особливу увагу дослідників привернув той факт, що дев'ять із дванадцяти шумерських місяців за назвами та поділом без змін відповідають сучасним дванадцяти астрономічним зодіакальним сузір'ям.

Поділи Astrolab B Наведені нижче поділи та умови видимості близько 1100 р. до н. е. уклав Тіглатпаласар I. Автор клинописних табличок прямо зазначає, що йдеться про моменти геліактичного сходу небесних тілСерія публікацій : Otto Schröder: Keilschrifttexte aus Assur verschiedenen Inhalts (KAV), Nr. 218, Zeller, Osnabrück 1970. Це означає або спільний схід із Сонцем у ранкових сутінках, або схід за одночасного заходу Сонця у вечірніх сутінках.

Водночас слід враховувати, що в месопотамських культурах новий день починався із заходом Сонця у вечірніх сутінках, а ранкові сходи приблизно, залежно від пори року, позначали середину дня. Натомість, наприклад, у Стародавньому Єгипті день починався з ранкових сутінків. Тому зіставлення в Astrolab B потрібно розглядати з урахуванням різних систем відліку днів.

Видимість в Astrolab B (ранкові сходи) Залежно від яскравості об'єкта та пори року спостерігати спільний схід можна лише тоді, коли тьмяні зорі або сузір'я з'являються на горизонті щонайменше за годину до власне сходу Сонця. Фактичні сходи вказують на значно давніше календарне походження в шумерські часи, оскільки дані сузір'їв уже не збігаються. За часів Гесіода геліактичний ранній захід Плеяд 3 листопада в широтах Греції подібним чином використовували для визначення календаря.

Наведений нижче перелік містить аккадські назви місяців, доповнені відповідними зауваженнями з першого розділу Astrolab B (A), переважно шумерські назви зір (великими літерами), їх переклад і сучасні відповідники, наскільки це можливо за «Месопотамською астрологією» Улли Кох-ВестенгольцUlla Koch-Westenholz, Mesopotamian Astrology. An Introduction to Babylonian and Assyrian Celestial Divination, Kopenhagen 1995, ISBN 87-7289-287-0, Appendix B, C, якщо не зазначено інакше. Для кожного місяця подано по три зорі, розподілені за небесними регіонами, пов'язаними з божествами: спочатку північна ділянка (Енліль), потім середня (Ану), і далі південна (Енкі)Wayne Horowitz, Mesopotamian Cosmic Geograühy, Winona Lake 1998, ISBN 0-931464-99-4, S. 4 Anm. 12. Астрономічно непослідовним є те, що згадано також планети (Юпітер навіть під двома назвами в різних місяцях), хоча тоді вже знали їхню природу як «блукаючих зір».

MUL-НазваПерекладНебесний об'єктПриміткиДатаМісце спостереження — Вавилон, 1100 р. до н. е.; перерахунок дат із поправкою на 11 днів відносно пролептичних юліанських календарних дат у григоріанському календарі; програма розрахунків Ephemeris Tool 4,5, див. також Jean Meeus Astronomische Algorithmen mit Anwendungen für «Ephemeris Tool 4,5», Barth, Leipzig 2000.Нісанну, Добрий початок, вступ царя на престолIKUПолеПегасВеликий квадрат Пегаса7 березняDILI.BADВенераВенераAPINПлугТрикутникАяру, Відкриття вологого ґрунту, запрягання волівMUL.MULЗоріПлеядиСім богів9 травняŠU.GIСтарий ЧоловікПерсей11 квітняa-nu-ni-tumБогиня АнунітумПегасіпостась ІштарСіману, Виготовлення цегли для царя, мешканці будують будинкиSIPA.ZI.AN.NAВірний Небесний ПастирОріон18 червняUR.GU.LAЛевЛев3 серпняMUŠЗміяГідраДумузі, Зв'язування Думузі, пізня сівбаGAG.SI.SAСтрілаСіріусMAŠ.TAB.BAМалі БлизнятаБлизнятаc і ν 18 сузір'я БлизнятU4.AL.TARЮпітерАбум, Запалювання вугільної жаровні, місяць ҐільґамешаBANЛукВеликий ПесMAŠ.TAB.BA.GALВеликі БлизнятаБлизнята25 червняMAR.GID.DAВізВелика ВедмедицяУлулу, Очищення Інанни в ордальному потоціBIRНиркаКанопусUGAВоронВоронŠU.PAВолопас23 вересняТашріту, Жертва первістків року для відкритої жаровні (KI.NU.NU)NIN.MAHНайвища ВолодаркаВітрилаодне з імен богині-матеріzi-ba-ni-tumТерезиТерезиEN-TE-NA-BAR.GUZЦентавр?Арахсамна, Мотика і плуг у суперечці, свято врожаю 2-ї сівбиUR.IDIMСкажений ПесВовкGÍRI.TABСкорпіонСкорпіонзоря Ішхари12 листопадаLUGALКорольРегулКісліму, Достаток і повнота, місяць Нергалаṣal-bat-a-nuМарсМарсU4.KA.DUH.AПантераЛебідьз ЦефеємÙZКозаЛіраТебету, Розлив долин, страшне сяйво ІнанниGU.LAВелетеноВодолій29 січняAL.LULРакМалий КіньÁ.MUŠENОрелОрел15 грудняШабату, Степові трави, місяць диких голубів і орлівNU.MUŠ.DAБог НумушдаЖуравельŠIM.MAHЛастівкаПегасDA.MUБог ДамуДельфінАддару, Наповнення степових токівKUРибаРибиKA5.AЛисицяЧастина Великої ВедмедиціAMAR.UTUМардукЮпітерзоря Мардука

Примітки

Література

Otto Kaiser: Texte aus der Umwelt des Alten Testaments, Bd. 1 (Alte Folge), Gütersloher Verlagshaus, Gütersloh 1994 Dietz-Otto Edzard u. a.: Reallexikon der Assyriologie und vorderasiatischen Archäologie, Bd. 3, de Gruyter, Berlin 1971, ISBN 3-11-003705-X, S. 74–75 Wayne Horowitz: Mesopotamian cosmic geography. Eisenbrauns, Winona Lake 1998, ISBN 0-931464-99-4 Jean Meeus: Astronomische Algorithmen mit Anwendungen für «Ephemeris Tool 4,5», Barth, Leipzig 2000, ISBN 3-335-00400-0

Посилання

Пояснення табличок MUL.APIN від Гері Д. Томпсона

Клинописні тексти табличок MUL.APIN Британського музею Зображення Astrolab B