Норвегія приєдналася до НАТО 4 квітня 1949 року як один із засновників разом з одинадцятьма іншими країнами. Норвегія доклала зусиль для втручання НАТО в Югославію в 1999 році та в Лівію в 2011 році. Вона також направила війська до Афганістану після терактів 11 вересня. У країні є дві основні партії, які підтримують вихід країни з НАТО: «Червоні» та «Соціалістичні ліві».
До вступу до НАТО країна не входила до жодних альянсів з моменту здобуття повної незалежності від Швеції у 1905 році. Це переконання змінилося через німецьку окупацію під час Другої світової війни, оскільки нейтралітет вважався неможливим. Після війни Норвегія активізувала свою співпрацю зі Сполученим Королівством та заручилася підтримкою США в рамках плану Маршалла.
Наразі Норвегія, яка все ще є членом-засновником НАТО, не відповідає вимогам НАТО, які передбачають, що кожна країна повинна виділяти 2 відсотки свого ВВП на військові витрати. Однак уряд зобов'язався досягти цього до 2026 року. В опитуванні 2022 року 96 відсотків норвежців заявили, що підтримують членство в НАТО. В іншому опитуванні 72 відсотки виборців Червоної партії заявили, що хочуть продовжити членство в альянсі, незважаючи на принципову опозицію Червоної партії до альянсу.
У березні 2024 року масштабні військові навчання НАТО у Фіннмарку, на півночі Норвегії, призвели до значної шкоди. Заявки Фінляндії та Швеції на вступ
У липні 2022 року Норвегія підтримала та схвалила заявку Фінляндії та Швеції на вступ до НАТО.
Див. також Міжнародні відносини Норвегії Міжнародні відносини НАТО
Примітки