Жо́вчний міху́р (ЖМ, ) — це тонкостінний орган травної системи, що є резервуаром жовчі, яка надходить по загальній печінковій та міхуровій протоках, і виробляється печінкою (вихід жовчі з печінки у цей час заблокований завдяки скороченню м'яза замикача спільної жовчної протоки). Жовчний міхур має форму видовженого мішка, завдовжки 8-12 см, завширшки — 3-5 см і вміщає 40-70 мл жовчі.

Розташування Жовчний міхур знаходиться справа у точці пересічення реберної дуги з середньоключичною лінією, дещо зовні від правого прямого м’яза живота. Спереду і зверху міхур прилягає до печінки, справа і знизу – до правого згину ободової кишки, зліва – до пілоруса. В ньому розрізняють дно (fundus vesicae felleae) – найбільш розширену, заокруглену частину, напрямлену вперед, до нижнього краю печінки, циліндричної форми тіло (corpus vesicae felleae) та шийку (collum vesicae felleae) – вузьку частину міхура, яка поступово переходить у міхурову протоку (ductus cysticus). В одних випадках очеревина покриває лише нижню поверхню міхура, в інших – нижню і бокову поверхні, а іноді вона вкриває жовчний міхур з усіх сторін і між ним і печінкою утворюється брижа. В цьому випадку можливі завороти міхура, оскільки він стає рухомим. Кровопостачання Кровопостачання жовчного міхура здійснюється жовчноміхуровою артерією (a. cystica), яка найчастіше відходить від правої гілки власної печінкової артерії. Венозна кров від жовчного міхура відтікає через жовчноміхурову вену (v. cystica), яка супроводжує однойменну артерію і впадає у ворітну вену або в праву її гілку.

Лімфовідтік Лімфовідтік відбувається в лімфатичних вузлах першого порядку, які розміщені в печінково-дванадцятипалій зв’язці, біля воріт печінки (nodi lymphatici hepatici).

Анатомія

Розрізняють: дно ЖМ — найбільш розширена, потовщена, заокруглена частина, спрямована вперед, до нижнього краю печінки, вона дещо висувається з-під цього краю тіло ЖМ — має циліндричну форму шийка ЖМ — вузька частина міхура, яка поступово переходить в міхурову протоку, яка йде вниз між шарами очеревини, що утворюють печінково-дванадцятипалокишкову зв'язку і, злившись із загальною печінковою протокою, утворює спільну жовчну протоку, яка відкривається на верхівці великого сосочка дванадцятипалої кишки. Вона оточена м'язом-замикачем спільної жовчної протоки, або м'язом Окснера

Хірургічна анатомія Під час травлення жовч під певним тиском міхура, що скорочується, витікає з ЖМ по міхуровій протоці у дванадцятипалу кишку. Хірурги виділяють чотири відділи спільної жовчної протоки: перший розташований у товщі дванадцятипалокишкової зв'язки над дванадцятипалою кишкою другий проходить позаду від верхньої частини дванадцятипалої кишки третій проходить через паренхіму головки підшлункової залози четвертий розміщений у межах присередньої стінки низхідної частини дванадцятипалої кишки в товщі поздовжньої складки дванадцятипалої кишки і відкривається на великому сосочку дванадцятипалої кишки

Після злиття спільної жовчної протоки з протокою підшлункової залози утворюються розширення — печінково-підшлункова ампула, оточена м'язом — замикачем ампули, який ще називають сфінктером Одді.

Гістологія

Стінка ЖМ побудована з: слизової оболонки — утворює численні складки і крипти. При розтягненні міхура поверхня його слизової оболонки згладжується. Одношаровий призматичний епітелій з облямівкою, який вкриває слизову оболонку, представлений високими призматичними епітеліоцитами з облямівкою, келихоподібними клітинами та базальними холангіоцитами. У власній пластинці слизової оболонки в ділянці шийки міхура залягають кінцеві секреторні відділи альвеолярно-трубчастих залоз. Епітелій слизової оболонки всмоктує воду та інші речовини жовчі, тому міхурова жовч має густішу консистенцію та темніший колір порівняно з тією, що надходить безпосередньо з печінки; м'язової оболонки, яка складається із пучків гладеньких міоцитів, які розташовані у вигляді мережі з переважно циркулярною орієнтацією. У ділянці шийки міхура м'язові елементи утворюють сфінктер; адвентиційної оболонки, яка побудована зі щільної волокнистої сполучної тканини, в якій міститься багато товстих еластичних волокон. Вона вкриває ЖМ у місці прикріплення його до печінки. зі сторони черевної порожнини ЖМ вкритий серозною оболонкою.

Див. також Сечовий міхур

Примітки

Джерела та література Гістологія з основами гістологічної техніки / За редакцією В. П. Пішака. Підручник. — Київ: КОНДОР, 2008. — 400 с. ISBN 978-966-351-128-3 (С.?) Анатомія людини: У 2 т. — К.: Здоров'я, 2005. — Т. 2. — 372 с. ISBN 5-311-01342-7 (С.?)