Підключична артерія () є однією з головних артерій верхньої частини тіла людини, яка живить голову, верхні кінцівки і верхню частину тулуба людини.

Анатомія Підключична артерія — це парна судина. Права підключична артерія виходить з плечоголовного стовбура, а ліва підключична артерія (довша за праву) виходить з дуги аорти. Утворюючи випуклу догори дугу, підключична артерія огинає купол плеври і через верхній отвір грудної клітки виходить на шию, проходить у міждрабинчастий проміжок, де лежить в однойменній борозні першого ребра. Вийшовши з міждрабинчастого проміжку, артерія біля зовнішнього краю першого ребра продовжується в пахвову артерію, остання переходить у плечову артерію.

Відділи підключичної артерії

перший — від місця її початку до входу в міждрабинчастий проміжок другий — у міждрабинчастому проміжку третій — від міждрабинчастого проміжку до входу в пахвову порожнину

Перший відділ У першому відділі від артерії відгалужуються хребетна артерія, від якої відходять внутрішня грудна артерія та щитошийний стовбур.

Хребтова артерія Хребетна артерія () — це найбільша гілка підключичної артерії, починається від її верхньої поверхні, входить у поперечний отвір четвертого шийного хребця і пролягає в каналі, утвореному отворами в поперечних відростках шийних хребців. Разом з артерією проходить хребтова вена. Вийшовши з поперечного отвору першого шийного хребця, хребтова артерія проходить у його бороздні (). Пронизавши задню атланто-потиличну перетинку і тверду мозкову оболону, артерія проходить через великий потиличний отвір у задню черепну ямку, де анастомозує з контрлатеральною хребетною артерією, утворюючи основну артерію, що розташована в однойменній борозні мосту. Залежно від місця розташування в хребтовій артерії розрізняють чотири частини: передхребтову — від підключичної артерії до вступу в поперечний отвір шостого шийного хребця поперечну частину — у поперечних отворах шостого-другого шийних хребців атлантову частину — у поперечному отворі та однойменній борозні першого шийного хребця внутрішньочерепну — у порожнині черепа

На шиї від хребетної артерії відгалужуються спинномозкові гілки (), що через міжхребцеві отвори проникають у спинномозковий канал. У порожнині черепа від хребетної артерії відходять : передня спинномозкова артерія () — права й ліва, з'єднуються в один стовбур, що опускається по передній серединній щілині довгастого та спинного мозку задня спинномозкова артерія (), парна артерія, що опускається по задній поверхні довгастого та спинного мозку; спинномозкові артерії, йдучи вздовж спинного мозку, анастомозують зі спинномозковими гілками гілками хребтових, міжребрових і поперекових артерій задня нижня мозочкова артерія () — розгалужується на нижній поверхні півкуль мозочка.

Внутрішня грудна артерія

Внутрішня грудна артерія () — відходить від нижньої поверхні підключичної артерії. Вона кровопостачає загрудинну залозу, сполучну тканину верхнього й переднього середостінь, головні бронхи, осердя, пристінкову плевру, грудину, діафрагму, міжреброві та грудні м'язи, прямий м'яз живота, груди. Іде позаду грудинно-ключичного суглоба у верхньому та нижньому середостінні, у передньому середостінні позаду хрящів 1-7 ребер на 2 см зовні від бічного краю грудної кістки, під внутрішньогрудною фасцією. Нижче від хряща сьомого ребра вона розгалужується на м'язово-діафрагмову та верхню надчеревну артерію. Також від неї відходять наступні гілки: осерднодіафрагмова артерія гілки загруднинної залози бронхові гілки грудинні гілки пронизні гілки — у верхніх п'ятому-шостому міжребрових проміжках проходять у великий і малий грудні м'язи; від третіх-п'ятих пронизних гілок у жінок відходять присередні гілки груді (rr. mammarii mediales) передні міжреброві гілки — відходять по дві в кожному з п'яти верхніх міжребрових проміжків середостінні гілки м'язоводіафрагмова артерія — прямує позаду ребрової дуги і віддає передні міжреброві гілки до п'яти міжребрових проміжків верхня надчеревна артерія — входить у піхву прямого м'яза живота й анастомозує з нижньою надчеревною артерією

Щитошийний стовбур

Щитошийний стовбур () — знаходиться біля внутрішнього краю переднього драбинчастого шару. Від нього відходять: нижня щитоподібна артерія (), яка своїми гілками кровостачає щитоподібну залозу, глотку, верхній відділ стравоходу, трахею, гортань висхідна шийна артерія () — підіймається по драбинчастих м'язах вгору, кровопостачає глибокі м'язи шиї та спинний мозок надлопаткова артерія () — проходить через вирізку лопатки в надостьову і підостьову ямки, де кровопостачає однойменні м'язи й анастомозує з огинальною артерією лопатки.

Другий відділ

Реберношийний стовбур

Реберношийний стовбур () — короткий, відділяється від підключичної артерії в міждрабинчастому проміжку. Розгалужується на дві тонкі артерії: глибока шийна артерія () — вона прямує назад, між першим ребром і поперечним відростком сьомого шийного хребця і кровопостачає глибокі м'язи спини найвища міжреброва артерія () — іде попереду шийки першого ребра і розгалужується в перших двох міжребрових проміжках ззаду, утворюючи першу й другу задні міжреброві артерії

Базилярна артерія Базилярна артерія () біля переднього краю мосту ділиться на дві кінцеві гілки — праву і ліву задні мозкові артерії, що розгалужуються на нижній поверхні скроневої і потиличної часток півкуль великого мозку. Ці артерії за допомогою правої і лівої задніх сполучних артерій анастомозують з правою і лівою сонними артеріями, утворюючи артеріальне коло великого мозку або коло Віллізія.

Третій відділ У третьому відділі підключичної артерії біля бічного краю переднього драбинчастого м'яза від підключичної артерії відходить поперечна артерія шиї. Вона пронизує плечове сплетення, поділяючись на поверхневу. яка кровопостачає м'язи спини, і глибоку гілку, або тильну артерію лопатки, яка по присередньому краю лопатки опускається до м'язів спини. На верхній кінцівці тулуба підключична артерія продовжується в пахвову артерію.

Гістологія підключичної артерії Підключична артерія є артерією м'язово-еластичного типу. Її стінки побудовані з трьох оболонок: внутрішня — утворена з ендотелію та підендотеліального шару. Ендотелій утворений пластом плоских полігональної форми, витягнутих у довжину клітин з нерівними хвилястими краями, які лежать на базальній мембрані. Підендотеліальний шар утворений пухкою неоформленою сполучною тканиною, в якій знаходяться тонкі еластичні та колагенові волокна. середня — складається з гладеньких м'язових клітин та еластичних волокон, співвідношення яких у середній оболонці становить приблизно 1:1. У цій оболонці міститься невелика кількість фібропластів і колагенових волокон. зовнішня — утворена пухкою волокнистою сполучною тканиною, яка містить пучки гладеньких міоцитів, еластичних і колагенових волокон. У ній присутні судини судин, які забезпечують трофічну функцію.

Джерела Гістологія з основами гістологічної техніки / За редакцією В. П. Пішака. Підручник. — Київ: КОНДОР, 2008. — 400 с. ISBN 978-966-351-128-3 Анатомія людини: У 2 т. — К.: Здоров'я, 2005. — Т. 2. — 372 с. ISBN 5-311-01342-7

Посилання