Підвищення рівня кортизо́лу після пробудження від сну (; скор. CAR) — підвищення рівня кортизолу на 38–75 %, що досягає піку через 30—45 хвилин після пробудження вранці у деяких людей. Це зростання накладається на нічний підйом кортизолу, що відбувається перед пробудженням. Хоча його причина неясна, він може бути пов'язаний з підготовкою гіпокампом гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи (ГДНС) до очікуваного стресу.

Опис Незабаром після пробудження, приблизно у 77 % здорових людей різного віку відбувається різке підвищення рівня кортизолу в крові на 38—75 % (у середньому 50 %). Середній рівень кортизолу в слині при пробудженні становить приблизно 15 н моль/л; через 30 хвилин він може становити 23 нмоль/л, хоча існують великі варіації. Реакція пробудження кортизолом досягає максимуму приблизно через 30 хвилин після пробудження, хоча вона все ще може бути підвищена на 34 % через годину після пробудження. Модель цієї реакції на пробудження щодо стабільна для будь-якої людини. Дослідження близнюків показують, що її модель значною мірою генетично детермінована, оскільки існує успадкованість 0,40 для середнього підвищення кортизолу після пробудження і 0,48 для площі під кривою підвищення кортизолу.

Зазвичай максимальна секреція кортизолу посідає другу половину ночі, а пік її виробництва посідає ранній ранок. Після цього рівень кортизолу знижується протягом дня, досягаючи мінімуму в першій половині ночі. Реакція пробудження, спричинена кортизолом, не залежить від циркадних коливань активності ДГНС; вона накладається на добовий ритм ДГНС і, мабуть, пов'язана саме з пробудженням.

Реакція пробудження кортизолом дозволяє легко виміряти реактивність осі HPA.

Фактори сну

Ранній підйом вранці посилює реакцію; Змінна робота: у медсестер, які працюють у ранкові зміни з дуже раннім пробудженням (з 4:00 до 5:30 ранку), спостерігалася сильніша і триваліша реакція пробудження кортизолом, ніж у тих, хто працював у пізню денну зміну (з 6:00 до 9:00 у ранку) 14:00). Однак інше дослідження показало, що ця сильніша реакція може бути пов'язана з підвищеним стресом та погіршенням якості сну перед ранньою робочою зміною («коли ці фактори були прийняті до уваги, різниця в CAR, пов'язана з експериментальним станом, більше не була значущою»). Денний сон: у студентів, які дрімали від однієї до двох годин у ранні вечірні години (з 18:45 до 20:30), не спостерігалося реакції пробудження, спричиненої кортизолом, що дозволяє припустити, що реакція пробудження, спричинена кортизолом, виникає лише після нічного сну. Пробудження при світлі: рівень кортизолу в крові при пробудженні вище, коли люди прокидаються при світлі, а не у темряві. Шум: після ночей із низькочастотним шумом, схожим на шум транспорту, рівень кортизолу не підвищується. Будильник проти спонтанного пробудження: немає жодної різниці в дні, коли люлі прокидалися спонтанно або використовували будильник. Було виявлено, що аспирин знижує реакцію, ймовірно, за допомогою впливу на АКТГ.

Індивідуальні фактори

«Жайворонки» демонструють більш виражену пробуджувальну реакцію на кортизол, ніж «сови». У людей з перевтомою чи втомою спостерігається низький підйом та плоске плато. Ті, хто відчуває біль: реакція тим слабша, чим більше людей відчувають біль. Чим нижчий соціально-економічний статус людини, тим вища його реакція. Це може бути пов'язане з матеріальними труднощами, які виникають за низького соціально-економічного статусу.

Стрес Реакція пробудження кортизолом сильніша у тих, хто:

Прокидається в робочий день порівняно з вихідним днем; Зазнає хронічного стресу і занепокоєння; Перевантажений роботою; У стані гострого стресу. В учасників змагань з бальних танців спостерігалася підвищена кількість кортизолу вранці в день змагань, але не в день відпочинку; Змучені вигорянням: деякі дослідження виявляють підвищену реакцію, хоча інші дослідники виявляють знижену або нормальну реакцію.

Неврологія Кортизол вивільняється наднирниками після активації АКТГ гіпофізом. Викид АКТГ, що викликає пробудження кортизол, різко пригнічується прийомом низьких доз дексаметазону. Це синтетичний глюкокортикоїд, і його пригнічення дозволяє виявити наявність негативного зворотного зв'язку від циркулюючого кортизолу, який регулює секрецію АКТГ гіпофізом.

У гіпоталамо-гіпофізарно-наднирниковій системі секреція АКТГ гіпофізом регулюється гіпоталамусом . Це відбувається завдяки виробленню гіпофізом гіпофізотропного гормону (кортиколіберину), вироблення якого залежить від циркадних коливань та зміни дня і ночі. У реакції пробудження кортизолом гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникова система контролюється гіпокампом. Наприклад, реакція пробудження кортизолом відсутня у пацієнтів з двостороннім та одностороннім пошкодженням гіпокампу та атрофією гіпокампу. У пацієнтів з тяжкою амнезією, а отже, і з передбачуваним ушкодженням скроневої частки, вона також відсутня. У пацієнтів з великим гіпокампом спостерігається більш виражена реакція.

Також ймовірно, що супрахіазматичне ядро, світлочутливий біологічний годинник, відіграє роль у регуляції реакції пробудження кортизолом.

Функція Функція кортизолу, що бере участь в пробудженні, невідома, але передбачається, що вона пов'язана зі стресовою підготовкою гіпокампа до дня. Одна з гіпотез полягає в наступному: «підвищення кортизолу після пробудження може супроводжувати активацію проспективних образів пам'яті при пробудженні, що дозволяє людині орієнтуватися в собі в часі і просторі, а також передбачати вимоги майбутнього дня... Привабливо припустити, що для CAR передбачення величини для регулювання цих майбутніх вимог. Гіппокамп, крім своєї встановленої ролі в консолідації довгострокової пам'яті, бере участь у формуванні зв'язкової конструкції та подання зовнішнього світу в центральній нервовій системі, обробляючи інформацію про простір, час і взаємозв'язок зовнішніх сигналів. Це ставить гіпокамп у центральне положення у регуляції CAR.».

Див. також

Феномен світанку

Сон

Примітки