Метью Стівен Лейнарт (нар. 11 травня 1983 року) — колишній професійний квотербек американського футболу, який сім сезонів грав у Національній футбольній лізі (НФЛ). Він грав у коледжний футбол за команду USC Trojans, де виграв трофей Гейсмана та привів свою команду до непереможного сезону на молодших курсах. Обраний під десятим загальним номером командою Arizona Cardinals на драфті НФЛ 2006 року, Лейнарт переважно чотири сезони був запасним гравцем Курта Ворнера . Останні три сезони він провів на позиції запасного гравця команд Houston Texans та Oakland Raiders . Лейнарт був введений до Зали слави коледжного футболу у 2017 році.
Раннє життя Лейнарт народився в Санта-Ані, Каліфорнія, з косоокістю (загальновідомою як «косоокість»); його ліве око не було правильно вирівняне з правим. У віці трьох років він переніс операцію і отримав спеціальні окуляри для виправлення проблеми, але окуляри в поєднанні з уже надмірною вагою Лейнарта зробили його легкою мішенню для насмішок інших дітей. «Мене дражнили за косоокість. Це просто жахливо, бо діти дуже жорстокі до товстих дітей, до дітей в окулярах. Тому я звернувся до спорту», — сказав він пізніше.
Лейнарт навчався в середній школі Mater Dei і був членом шкільної команди з Футболу та Баскетболу. У старших класах він привів свою команду до спільного чемпіонства в дивізіоні I Каліфорнійської міжшкільної федерації (CIF) і був названий найціннішим гравцем Серра-ліги в нападі. Носячи номер 7, він був обраний футболістом року середніх шкіл Каліфорнії за версією Gatorade.
Як один із найкращих новачків країни в коледжному футболі, Лейнарт вирішив піти до USC під керівництвом тренера Пола Хакетта, зазначивши, що важливим фактором був координатор нападу Х'ю Джексон . Однак, після того, як Хакетта та більшість його співробітників було звільнено у 2000 році, Лейнарт розглядав інші програми, такі як Технологічний інститут Джорджії та Державний університет Аризони, і відвідав Оклахому та Мічиган, перш ніж USC врешті-решт найняв Піта Керролла .
Кар'єра в коледжі
Сезони 2001–2003 років Лейнарт навчався в Університеті Південної Каліфорнії, де грав за футбольну команду USC Trojans тренера Піта Керролла з 2001 по 2005 рік. Він перейшов у червону футболку у 2001 році. Наступного року, будучи першокурсником, він був молодшим квотербека Карсона Палмера, який згодом виграв Трофей Гейсмана та був обраний під першим загальним номером командою Цинциннаті Бенгалс на драфті НФЛ 2003 року . Лейнарт зіграв лише в кількох іграх у 2002 році, але не зробив жодного пасу. На другому курсі 2003 року Лейнарт змагався з квотербеком-юніором Меттом Касселем, який був запасним квотербеком Палмера в попередньому сезоні, та з Брендоном Генсом, якого перевели в Пердью, за вакантну позицію стартового квотербека. На початку сезону Керролл та його тренерський штаб обрали Лейнарта не тому, що він значно випереджав конкурентів на тренуваннях, а тому, що їм потрібно було обрати одного з трьох стартовим квотербеком.
Коли тренерський штаб повідомив Лейнарту, що він буде стартовим гравцем, той відповів: «Ви ніколи не пошкодуєте про це». У пресі висловлювалася думка, що Лейнарт просто утримуватиме стартову позицію, поки високо оцінений першокурсник Джон Девід Буті, який пропустив останній рік навчання в середній школі, щоб вступити до Університету Південної Каліфорнії, не навчиться грати в нападі.
Перший пас Лейнарта в кар'єрі був тачдауном проти Ауберна в перемозі 23:0 у стартовому матчі сезону. Він виграв перші три матчі своєї кар'єри, перш ніж тодішні «Трояни», що займали 3-тє місце, 27 вересня зазнали поразки 34:31 у потрійному овертаймі від Каліфорнії, що опустило «Троянців» на 10-те місце. Лейнарт і «Трояни» відновилися наступного тижня у грі проти «Арізона Стейт». Лейнарт травмував коліно у другому кварталі і, як очікувалося, не міг продовжувати гру того дня, але він повернувся на поле і завершив гру з результатом 13 з 23 за 289 ярдів у перемозі з рахунком 37–17.
Лейнарт та «Троянці» виграли свої останні вісім ігор і завершили регулярний сезон з рахунком 11–1, посівши перше місце в опитуваннях AP та тренерів. Однак, USC не потрапила до чемпіонської гри BCS, посівши третє місце в BCS після Оклахоми та LSU . «Троянці» вирушили до Роуз Боул і зіграли з Університетом Мічигану . Лейнарт був названий MVP Роуз Боул після того, як він набрав 23 з 34 ярдів на 327 ярдів, зробивши три тачдауни та спіймавши власний тачдаун від ресивера Майка Вільямса . У 13 стартах Лейнарт набрав 255 ярдів на 402 ярди на 3556 ярдів, зробивши 38 тачдаунів і дев'ять перехоплень. Він посів шосте місце в голосуванні Хейсмана. Він був обраний найкращим гравцем нападу Pac-10.
На знак визнання його досягнень у Трояндовому кубку, Лейнарт був введений до Зали слави Трояндового кубку у 2019 році.
Сезон 2004 року «Троянці» розпочали юніорський сезон Лейнарт (2004) з перемог у перших трьох іграх. 25 вересня «Троянці» грали проти Стенфорда . Після того, як Стенфорд вийшов уперед у перерві з рахунком 28–17, Лейнарт активізував атаку 51-ярдовим пасом на Стіва Сміта та набрав очко після підбирання на один ярд, скоротивши перевагу «Кардиналів» до чотирьох очок. Лейнарт та «Троянці» змогли вийти вперед завдяки тачдауну Лендейла Вайта на вильоті та втримали перемогу з рахунком 31–28. Лейнарт виконав 24 з 30 передач. Лейнарт завершив останню гру регулярного сезону проти UCLA, але вперше за 25 стартів не зміг зробити пас у тачдаун. Тим не менш, Лейнарт був запрошений до Нью-Йорка на церемонію нагородження Гайсмана разом із товаришем по команді Реджі Бушем, сенсацією раннінбека-першокурсника з Оклахоми Адріаном Пітерсоном, квотербеком та чинним переможцем Гайсмана Джейсоном Вайтом і квотербеком з Юти Алексом Смітом . У тому, що багато хто вважав одним із найконкурентніших перегонів Гайсмана, Лейнарт став шостим гравцем USC, який виграв Трофей Гайсмана.
У 2004 році USC посіла перше місце в опитуваннях і отримала право на участь у фінальній грі BCS на Orange Bowl проти Oklahoma, яка також завершилася з рахунком 12–0. На папері це був мрійливий матч (включаючи гру Вайт проти Лейнарт, яка мала стати першим випадком, коли два переможці премії Гейсмана зіграли один проти одного), Orange Bowl виявився розгромним, оскільки Лейнарт зробив п'ять тачдаун-пасів, реалізувавши 18 з 35 пасів та 332 ярди, що привело «Троянс» до перемоги з рахунком 55–19. Лейнарт отримав звання MVP Orange Bowl, а «Троянс» вперше здобули титул чемпіона BCS та друге поспіль перше місце в AP, продовживши свою переможну серію до 22 ігор. Ця перемога та чемпіонство BCS пізніше були анульовані в результаті скандалу з Реджі Бушем (хоча національний чемпіонат AP все ще дійсний). Він другий сезон поспіль виграв нагороду «Найкращий атакуючий гравець року» за версією Pac-10, але розділив її з Реджі Бушем.
Сезон 2005 року У матчі проти Notre Dame Лейнарт продемонстрував найкращий результат у своїй кар'єрі, кинувши м'яч на відстань 400 ярдів. Після невдалого пасу і втрати м'яча, що призвело до ситуації «четвертий і дев'ять» за 1:36 до кінця гри на власній 26-ярдовій лінії Trojans, Лейнарт вигукнув «slant and go» на лінії скрамблу і зробив глибокий пас проти індивідуального покриття «Айріш», де Двейн Джарретт зловив м'яч і пробіг до 13-ярдової лінії «Айріш», набравши 61 ярд. Лейнарт перемістив м'яч до лінії воріт, коли час закінчувався, і забив очки завдяки квотербеку, що дав Троянам перевагу 34–31 за три секунди до кінця, принісши Троянам 28-у поспіль перемогу і один з найпам'ятніших і найдраматичніших фіналів в історії суперництва між Нотр-Дамом і USC.
«Троянці» 2005 року знову провели ідеальний регулярний сезон з рахунком 12–0. Лейнарт знову був запрошений до Нью-Йорка на церемонію нагородження Гейсмана разом з товаришем по команді Реджі Бушем та квотербеком з Техасу Вінсом Янгом . Як колишній переможець Гейсмана, Лейнарт віддав свій перший голос за Буша та зрештою посів третє місце в голосуванні після Буша та Янга, який посів друге місце.
«Троянці» вийшли до «Роуз Боул», щоб зустрітися з Вінсом Янгом та командою « Техас», яка посіла друге місце в рейтингу, у фінальній грі BCS . Фінальна гра вважалася ще одним «матчем мрії». Лейнарт виконав 29 з 40 передач для тачдауну та 365 ярдів, але його затьмарив Янг, який набрав 467 ярдів загальної атаки та пробіг три тачдауни, включаючи тачдаун за 19 секунд до кінця та двоочкову реалізацію, що вивело «Лонгхорнс» вперед з рахунком 41–38. «Троянці» програли вперше за 35 ігор, а Лейнарт лише вдруге за свою кар'єру у стартовому складі. Після випуску, майка Лейнарта з номером 11 була знята з обігу в USC.
Лейнарт завершив свою кар'єру в коледжі з 807 завершеними пасами з 1245 спроб (64,8% відсоток завершених пасів) на 10 693 ярди, 99 тачдаунами та 23 перехопленнями. На момент свого відходу він був лідером усіх часів USC за кількістю тачдаун-пасів за кар'єру та відсотком завершених пасів, і посідав друге місце в USC після Карсона Палмера за завершеними пасами та ярдами. Він набирав в середньому майже 8,6 ярда за спробу та робив лише одне перехоплення кожні 54 спроби. Він мав показник 37–2 як стартовий гравець.
Статистика Сезон Команда Ігри Пасування Поспішаючи 2001 рік Університет Південної Кароліни Червона сорочка 2002 рік Університет Південної Кароліни 3 0 — – – – – – – – – – – – – 2003 рік Університет Південної Кароліни 13 13 12–1 255 402 63,4 3556 8.8 38 9 164,5 32 −62 −1,9 0 2004 рік Університет Південної Кароліни 13 13 13–0 269 412 65,3 3322 8.1 33 6 156,5 49 −44 −0,9 3 2005 рік Університет Південної Кароліни 13 13 12–1 283 431 65,7 3 815 8.9 28 8 157,7 51 36 0,7 6 Всього 42 39 37–2 807 1245 64,8 10 693 8.6 99 23 159,5 132 −70 −0,5 9
2004 рік Володар трофею Гейсмана Найцінніший гравець матчу "Роуз Боул" Премія Волтера Кемпа Гравець року за версією AP Премія Меннінга Квотербек року в Тачдаун-Клубі Нагорода Віктор (Гравець року) Фіналіст премії Джеймса Е. Саллівана Гравець року коледжу Ньюпорта Перша команда AP All-American Футбольні тренери першої команди All-American ESPN, CSTV, Rivals.com, SI.com та CFBNews – перша команда All-American Найкращий коагресор року за версією Pac-10 Гравець року за версією ESPN .com Гравець року за версією Rivals.com Передсезонний всеамериканський
2005 рік
Найцінніший гравець Оранж Боул Нагорода Unitas Фіналіст трофею Гейсмана Всеамериканський гравець нападу Спортсмен року в Лос-Анджелесі Спортсмен року за версією Sporting News
Професійна кар'єра
Попередній черновик Прогнозований як перший загальний вибір на драфті НФЛ 2005 року, рейтинг Лейнарта на драфті знизився після того, як він вирішив повернутися до USC на свій останній сезон. Тим не менш, він залишався одним із найкращих перспективних гравців на драфті НФЛ 2006 року . Скаути вважали Лейнарта архетипним квотербеком НФЛ за зростом та , хоча сила його рук викликала занепокоєння.
Аризона Кардиналс Лейнарт був обраний під десятим загальним номером у першому раунді драфту НФЛ 2006 року командою Arizona Cardinals . Лейнарт був другим за величиною квотербеком, обраним на драфті, після Вінса Янга, який переміг команду Лейнарт у Rose Bowl.
Лейнарт провів чотири сезони з «Кардиналс», переважно як запасний гравець для ветерана Курта Ворнера .
У своєму першому сезоні, після суперечливих переговорів, які зробили його останнім учасником драфту, який підписав контракт, Лейнарт 14 серпня погодився на шестирічний контракт на 51 мільйон доларів. Лейнарт зіграв у другій чверті виставкового матчу проти « Нью-Інгленд Петріотс» 19 серпня.
Головний тренер «Кардиналс» Денніс Грін провів прес-конференцію після невдалої гри «Ворнера» у третьому тижні та оголосив, що Лейнарт вийде в стартовому складі. Він дебютував у четвертій грі сезону, зробивши два тачдаун-паси.
У 6-му тижні проти «Чикаго Беарс», які завершили гру з рахунком 5–0, Лейнарт зробив два тачдаун-паси в першій половині, але «Беарс» відігралися в другій половині та виграли з рахунком 24–23 .